Гігантський восьминіг Дофлейна

Довжина: до 9,6 м.

Маса: до 270 кг.

Максимальна глибина занурення: до 1500 м.


Восьминоги — мабуть, найвідоміші представники головоногих молюсків. Про дивного морського мешканця, у якого вісім ніг ростуть просто з голови, діти знають ще з дитячого садочка. Водночас восьминоги досі вивчені мало, бо більшість їх водиться на чималій глибині. Найбільший представник цих тварин — восьминіг Дофлейна, або гігантський восьминіг (латинська назва Enteroctopus dofleini), що воліє більшу частину часу проводити на кам'янистому дні прибережних вод, рідко опускаючись глибше ніж на 180 м (хоча іноді він трапляється навіть на півторакілометровій глибині біля самого краю континентального шельфу). Його впевнено можна назвати одним із найбільш вивчених видів восьминогів.

 

Усіх восьминогів вирізняє доволі незвична зовнішність — коротке і м'яке тільце закінчується пучком щупалець, з'єднаних між собою перетинками. На всіх щупальцях безліч присосків у кілька рядів. Кожний такий присосок здатний витримати до ста грамів ваги, всього ж восьминіг може мати їх до двох тисяч.

 

Гігантський восьминіг має таку назву не просто так: довжина найтиповіших представників цього виду становить 3–5 м, а якось спіймали екземпляра, розмах щупалець якого сягав 9,6 м, а маса перевищувала 270 кг!

 

Живуть гігантські восьминоги в північній частині Тихого океану, водячись у прибережних водах Північної Америки, Японії та Далекого Сходу.



Найцікавіша особливість восьминогів — їхній мозок. Його об'єм становить половину об'єму всього тіла. Наслідок — доволі високий рівень інтелекту цих тварин. Зоопсихологи стверджують, що восьминоги наділені найвищим серед усіх безхребетних інтелектом. За рівнем розвитку їх можна порівняти із собаками й котами — вони вміють розрізняти людей і геометричні фігури, піддаються дресируванню. Зморшкувате, вкрите бородавками тіло восьминогів здатне досить швидко змінювати колір, допомагаючи цим тваринам маскуватися в навколишньому просторі. Забарвлення восьминога залежить і від його настрою: налякана тварина блідне, а розлючена червоніє.

 

Восьминоги часто імітують поведінку інших, небезпечніших тварин, відлякуючи так своїх ворогів. Якщо ж не вдається, восьминіг рятується втечею, викидаючи в бік противника струмінь чорнила, яке виробляють спеціальні залози. Чорнило на якийсь час повисає у воді безформною плямою, відвертаючи увагу переслідувача.

 

Крім того, в разі небезпеки восьминіг здатний зусиллям м'язів відірвати від себе щупальце, схоплене супротивником. Згодом це щупальце відростає знову, як хвіст у ящірок.

 

Очі восьминогів мають прямокутні зіниці, як в овець або кіз. Цікаво, що коли восьминіг з якоїсь причини сліпне на одне око, він втрачає здатність змінювати забарвлення відповідної половини тіла. Зовсім сліпа тварина зовсім не може змінювати забарвлення з метою маскування.

 

Кров у восьминогів не червона, а блакитна. Пов'язано це з тим, що функцію гемоглобіну (речовини на основі заліза) у крові восьминогів виконує гемоціанин — речовина на основі міді, яка, сполучаючись і киснем, набуває синього кольору.

 

Блакитну кров восьминога перекачують три серця — одне основне і два допоміжні — в зябрах, якими ця тварина дихає. Водночас, на відміну від риб та інших тварин із зябрами, восьминоги здатні якийсь час бути на суші. Правда, пересуваються вони повільно і незграбно, зовсім не так, як у воді, де ці чудові плавці можуть розвивати велику швидкість, викидаючи струмінь води, немов ракета з реактивним двигуном.



Завдяки м'якому й еластичному тілу восьминоги можуть проникати крізь найвужчі щілини та отвори. Рибалки і працівники океанаріумів не раз розповідали про найнеймовірніші втечі восьминогів з неволі.

 

У природі восьминоги використовують цю надздібність, щоб залізати в усілякі сховки з вузькими входами, в ущелини скель і під камені. Через це вони уникають відкритих вод, віддаючи перевагу скельним ґрунтам з безліччю валунів і печер. Якщо природних укриттів близько немає, ці тварини можуть викопувати широкі ями, які використовують як лігво. Цікаво, що своє житло восьминоги завжди тримають у чистоті, змиваючи сміття струменем води, яку випускають, а недоїдки виносять назовні і складають на купи у спеціально відведених місцях.

 

Гігантські восьминоги — хижаки, як і всі їхні дрібні родичі. Вони живляться крабами, двостулковими молюсками, креветками, голотуріями та дрібною рибою. Самі ж гігантські восьминоги нерідко стають жертвами великих риб і морських ссавців, а найбільшу небезпеку для них становлять люди — ці головоногі молюски є об'єктом промислу. Восьминогів вживають як їжу вареними, солоно-сушеними, у складі морських коктейлів, у розсолі й навіть сирими.

 

Чорнило гігантських восьминогів популярне серед художників за його стійкість і гарний коричневий тон, відомий під назвою «сепія», що походить від давньогрецької назви каракатиць.

 

У наш час спостерігають скорочення популяції гігантських восьминогів, але жодних обмежень на їх виловлювання наразі не запроваджено.


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».