Notice: Undefined index: product_id in /var/www/bizz.monolith.in.ua/catalog/model/catalog/article.php on line 22 Розумний плакат «Глибини океану» - Нафтоналивний танкер Knock Nevis

Нафтоналивний танкер Knock Nevis

Назви: Seawise Giant, Happy Giant, Jahre Viking, Knock Nevis, Mont.

Довжина: 458,45 м.

Ширина: 68,86 м.

Висота (від кіля): 54,4 м.

Максимальна осадка: 24,61 м.

Водообсяг: 657 018 т.

Дедвейт (маса судна с вантажем): 565 000 т.

Маса судна без вантажу: 81 879 т.

Потужність парових турбін: 50 тис. кінських сил.

Крейсерська швидкість: 13 вузлів (24 км/год).

Екіпаж: 40 осіб.


Те, що кров сучасної світової економіки — нафту — найвигідніше транспортувати не сушею, а водою, зрозуміли вже давно. Ще в XIX столітті, коли головною сировиною для промисловості було вугілля, сиру нафту перевозили в дерев'яних і цинкових бочках у трюмах спеціальних вітрильних суден. Вітрильний корабель «Атлантик» — плавучий резервуар, стінками якого була обшивка судна, — побудували 1863 року. Конструкція виявилася досить вдалою, і перед початком Першої світової війни танкери (саме так стали називати кораблі для транспортування, резервуаром у яких слугував корпус судна) становили вже 3 % світового торговельного морського флоту.


Щораз більші потреби в нафті сприяли появі суден просто колосальних розмірів. За часів «танкерного буму» з'явилися супертанкери водообсягом понад 320 тис. т. За один раз такий корабель міг перевезти більш як 318 тис. т сирої нафти. Пов'язано це з тим, що транспортні витрати на великомасштабне перевезення від 100 тис. т не набагато перевищують витрати, пов'язані з використанням танкера вантажопідйомністю 16 тис. т. Тобто собівартість перевезення значно знижується.



Замовлення на побудову найбільшого танкера у світі отримали японські судноверфі Sumitomo Heavy Industries 1974 року. Але ще до того, як корабель спустили на воду, його грецький замовник збанкрутував. Після того як 1979 року було оголошено про завершення будівництва судна Seawise Giant (так називався корабель на той час), новий власник із Гонконгу вирішив, що танкер недостатньо великий, і зажадав збільшити його розміри. Судно розрізали навпіл і додали в його середню частину ще кілька секцій.


Додавання секцій у танкер Seawise Giant


1981 року супертанкер був готовий до роботи. Його вантажопідйомність удвічі перевищувала вантажопідйомність типових сучасних нафтоналивних танкерів, а розміри справді вражали: на верхній палубі можна було б розташувати п'ять із половиною футбольних полів, вага керма становила 230 т, а чотирилопатевого гребного гвинта діаметром 9,3 м — 50 т. Завдяки паровій турбіні Sumitomo Stal-Laval AP потужністю 37 300 Вт у гарну погоду судно могло розігнатися до 13 вузлів (близько 24 км/год), але для повної зупинки йому треба було б близько 10 км. Діаметр циркуляції (потрібний для повного розвороту простір) без допомоги буксирів становив майже 4 км. Повністю завантажений корабель занурювався у воду майже на 30 м — приблизну висоту дев'ятиповерхового будинку. Певна річ, з такою осадкою судно не могло проходити через Суецький канал і протоку де-Кале в Ла-Манші. А в Панамський канал корабель не проходив за всіма габаритами. Тож величезні розміри були водночас перевагою і вадою цього супертанкера. У технічних колах судно охрестили ULCC, від Ultra-large crude carrier — «ультравеликий перевізник сировини».


Порожній…


…і завантажений супертанкер


Попри всі проблеми, пов'язані з габаритами, перевезення нафти супертанкером себе виправдовувало. Сумарна вартість усієї перевезеної судном нафти становила близько 200 млн американських доларів. І 1981 року Seawise Giant під ліберійським прапором нарешті став відпрацьовувати вкладені в його створення гроші. Маршрут судна пролягав від нафтоносних родовищ Близького Сходу до берегів США навколо мису Доброї Надії і назад.


З 1986 року, під час війни Ірану з Іраком, супертанкер використовували як плавучий термінал для зберігання і перевантаження іранської нафти. 14 травня 1988 року, коли навантажений Seawise Giant плив через Ормузьку протоку, його обстріляв іракський винищувач, влучивши в лівий борт протикорабельною ракетою Exocet. Товщина бортів гігантського танкера становила лише 3,5 см — це все, що відділяло тисячі тонн нафти від води, що оточувала корабель. Уся нафта, яка була на борту, вилилася в море, а на судні спалахнула неконтрольована пожежа. Загинуло три людини, решта встигли покинути пошкоджене судно. Seawise Giant сів на мілину неподалік іранського острівця Ларак і був оголошений затонулим.


Палаючий Seawise Giant


Незабаром війна в Перській затоці закінчилася, а затонулий Seawise Giant із міркувань престижу купила норвезька компанія Norman International. У серпні 1988 року його підняли і перейменували на Happy Giant. Судно під норвезьким прапором відбуксирували до Сінгапуру, де й відбудували на верфі Keppel Company. Під час ремонту було замінено близько 3,7 тис. т корпусних конструкцій. Ще до того, як закінчили ремонт, укотре змінився господар супертанкера — його придбала норвезька судноплавна компанія Loki Stream AS за 39 млн доларів США. І корабель покинув верф під новим іменем ‒ Jahre Viking.


Jahre Viking у сухому доці в Дубаї


Тривалий час супертанкер транспортував нафту, доки 2004 року не ухвалили законів, що забороняли одностінним танкерам заходити в порти США і Європи, щоб відвернути небезпеку, яку становлять такі судна для довкілля. У березні того ж року корабель знову перепродали. Цього разу його власником стала норвезька компанія First Olsen Tankers Pte. Ltd., яка перейменувала супертанкер на Knock Nevis. На цьому його кар'єра як транспортного судна завершилася — на одній з верфей у Дубаї корабель переобладнали на танкер-сховище сирої нафти (FPSO — Floating Production Storage & Offloading) і поставили на якір біля берега Катару на морському родовищі нафти Al Shaheed.


До 2010 року строк експлуатації Knock Nevis добіг кінця. Судно було продано для подальшої утилізації компанії Amber Development Corporation, яка перейменувала його на Mont і підняла на ньому прапор Сьєрра-Леоне. У грудні 2009 року супертанкер здійснив свій останній перехід до знаменитого Кладовища Кораблів — до берега індійського міста Аланг, куди потрапляють дві треті списаних океанських суден з усього світу. Це місце видно навіть з космосу: 10 кілометрів узбережжя завалені брухтом, який ще недавно борознив океанські простори. Місцева влада майже не контролює рівня забрудненості довкілля, а населення забезпечує дешеву робочу силу. У січні 2010 року Mont був викинутий на берег, де його корпус за рік розібрали на метал.


Утилізація найбільшого у світі супертанкера


Knock Nevis увійшов в історію не тільки як найбільший корабель усіх часів, а і як найбільший самохідний штучний об'єкт із будь-коли побудованих людством. Єдине, що залишилося від легендарного супертанкера, — один із 36-тонних станових якорів, виставлений в експозиції Морського музею в Гонконзі.


Становий якір супертанкера Knock Nevis


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».