Палити чи не палити багаття?

Щоосені дерева скидають листя і влаштовують для нас справжнє випробування. «Яке?» — запитаєте ви. Випробування на наявність здорового глузду. Адже як тільки листя масово осипається на землю, багато людей хапаються за граблі, згрібають його у величезні купи і... чиркають сірником.


Головний аргумент тих, хто діє подібним чином, простий: так робили мої батьки, так діятиму і я. І жодні вмовляння та докази не здатні змінити ситуацію. Люди продовжують позбуватися віджилої рослинності, розпалюючи багаття на присадибних ділянках і дачах. А медики і екологи продовжують твердити, що це найнебезпечніший для здоров՚я людини спосіб утилізації. Від себе додамо, що шкідливий він і для довкілля, і для гаманця, адже за такі дії встановлений досить значний штраф. Спробуймо ж розібратися, чим не догодили медикам та екологам осінні багаття і чому поліцейські можуть виписати за них штраф на кругленьку суму.


Б. Кустодієв «Багаття. Нічне», 1916 р.


Виявляється, вчені давно довели, що забруднення повітря димом від осінніх багать значно перевищує кількість шкідливих викидів промислових підприємств і автомобільного транспорту. Аби наочно проілюструвати це, наведемо цифри: одна тонна спалюваного листя виділяє близько 30 кг оксиду вуглецю, а одна година перебування біля багаття з опалого листя дорівнює п՚ятигодинному перебуванню на автомагістралі.


Згоряючи, листя викидає в повітря безліч токсичних сполук, які воно до того ввібрало з атмосфери. Крім того ми масово обробляємо рослини засобами від шкідників — і ці речовини теж скупчуються в листі, що, згоряючи, викидає в повітря небезпечні хімічні сполуки. Але найстрашніша речовина, яка виділяється при спалюванні листя, — діоксин. Тільки від однієї тонни рослинних решток, спалюваних людьми, в повітря виділяється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. Разом з димом розлітаються і пестициди, і радіонукліди, накопичені рослинами протягом року.


Ван Гог «Селянин, який спалює бур'яни»


Ще сумнішою стає ситуація, коли разом з листям горе-палії вкидають у багаття деякі тверді побутові відходи, зокрема полімерні матеріали, які є найсильнішими алергенами і помітно погіршують стан екології. Так, наприклад, під час горіння гуми в повітря виділяються канцерогенна сажа й оксиди сірки, що провокують розвиток респіраторних захворювань. Листя, тліючи, виділяє також бензопірен, здатний викликати рак. Причому подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти збудникам хвороб. А подразнювати є чому: в димі від спалювання опалого листя міститься велика кількість сполук свинцю, ртуті та окису вуглецю, а також сірчистого ангідриду, оксиду азоту, вуглеводнів та інших важких металів.


Екологи стверджують, що шкода, якої завдають осінні багаття, не обмежується небезпечними викидами в повітря. Цей вогонь є реальною загрозою для природи: з листям згоряють корисні комахи, що зимують у ньому, руйнується ґрунтовий покрив, через що ґрунт біднішає, гине насіння та коріння трав՚янистих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння. І це ми ще не згадували про загрозу поширення вогню на будинок, сусідні ділянки, довколишній ліс...


Лікарі стверджують, що надихавшись диму від листяних багать, людина може зазнати нападу головного болю, втратити свідомість. Дим цей сприяє також загостренню респіраторних захворювань. Найбільш сприйнятливі до впливу диму діти, люди похилого віку, сердечники, алергіки, ті, хто хворіє бронхітом, бронхіальною астмою, ринітом та тонзилітом. Кажучи просто: з багать у повітря потрапляють серйозні забруднювачі-подразники, що можуть призвести до передчасної смерті людей із серцевими та легеневими проблемами, спровокувати онкозахворювання, алергію, згубно вплинути на імунну систему, загострити стан хворих на бронхіальну астму та викликати низку інших респіраторних проблем. За оцінками Всесвітньої організації здоров՚я, близько 7 мільйонів людей щорічно гинуть від хвороб, викликаних забрудненням повітря.


Професор університетського медичного центру Майнц у Німеччині Томас Манзель в коментарі для агентства «Франс Прес» зазначив: «...забруднення повітря стало причиною більшої кількості смертей, ніж тютюнопаління. Від паління можна відмовитись, але неможливо уникнути забрудненого повітря».


Тим часом законодавство України суворо забороняє зазначені дії (див. ст. 50 Конституції України, ст. 9 і 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.  52, 82, 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інші адміністративно-правові акти). Які ж штрафи передбачені за такі порушення? 


У квітні 2020 року штрафи за такого роду адміністративні порушення були значно збільшені. Так, штраф за забруднення повітря тепер становить від 30 тис. 600 грн до 61 тис. 200 грн або позбавлення волі на строк до 3 років.


Підпал лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення карається штрафом від 91 тис. 800 грн до 153 тис. грн.


Порушення вимог пожежної безпеки в лісах карається штрафом від 1 тис. 500 грн до 4 тис. 590 грн (для громадян) і від 4 тис. 590 грн до 15 тис. 300 грн (для посадових осіб). Якщо ж розведення вогню призвело до лісової пожежі і вона поширилася на значну площу — штрафом від 4 тис. 500 грн до 15 тис. 300 грн (для громадян) і від 10 тис. 710 грн до 18 тис. 360 грн (для посадових осіб).


Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, — карається штрафом від 3 тис. 60 грн до 6 тис. 120 грн (для громадян) і від 15 тис. 300 грн до 21 тис. 420 грн (для посадових осіб).


Якщо ті самі дії вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду передбачено штраф від 6 тис. 120 до 12 тис. 240 грн.


Однак статті законів далеко не завжди зупиняють порушників. Скаржитися на тих, хто вважає, що йому закон не писаний, і продовжує спалювати рослинні залишки, можна як в органи місцевої влади, так і в поліцію. Відстоюйте своє право дихати свіжим повітрям. Не соромтеся фіксувати порушення (фотографувати, знімати на відео) і викликати представників органів місцевої влади та поліцію.


«А що ж робити з листям?» — запитаєте ви. Альтернатива спалюванню є. Опале листя можна успішно компостувати, переробляючи на якісне добриво. Винятком є тільки листя «хворих» дерев (наприклад, уражених каштановою міллю) — їх краще все-таки вивезти на полігон, щоб не поширювати заразу.


Щоб захистити себе від шкідливого впливу диму осінніх багать, зачиняйте вікна і за допомогою вологих ганчірок затуляйте щілини (це допоможе захиститися від мікрочастинок забруднювачів); заведіть якомога більше домашніх рослин; купіть очищувач повітря і не забувайте регулярно ретельно чистити його фільтри.


Ця стаття доповнює чудову книжку «Секрети вогню». Якщо тобі цікаво дізнатися більше про вогняну стихію, тоді тисни сюди!