Notice: Undefined index: product_id in /var/www/bizz.monolith.in.ua/catalog/model/catalog/article.php on line 22 Піротехніка

Піротехніка

Мабуть, немає на світі людини, байдужої до святкових феєрверків. Радість від споглядання цього яскравого видовища в небі допомагає нам знову і знову переживати дитячий захват. Але коли, де і ким були винайдені перші піротехнічні пристрої? Нумо розбиратися.


Традиція голосно лускати чимось, щось підривати, аби відігнати злих духів, існувала ще в Стародавньому Китаї. Щоб отримати звуки, гідні уваги, китайці вкидали у вогонь бамбукові палички. Розігрівшись як слід, порожнистий бамбук лускав і видавав звук, схожий на вибух.


Ісаак Бродський «Феєрверк»


Про винайдення власне феєрверку в Китаї навіть існує легенда. Творцем його вважається чернець Лі Тянь з міста Люян. Згідно з легендою, в період правління династії Тан східна провінція Хунань страждала від посух і повеней. Тоді Лі Тянь улаштував феєрверк, і зло відступило. Люди стали спокійно жити і працювати, а провінція перетворилася на квітучий край. У Люяні так уподобали феєрверки, що почали запускати їх просто для задоволення. Місто досі є виробником феєрверків світового масштабу. А ще на честь Лі Тяня тут побудований храм. Китайці щороку відвідують його, щоб ушанувати пам՚ять легендарного монаха.


Документальні джерела пов՚язують розвиток феєрверків з винайденням пороху і експериментами, які проводилися в китайських храмах. Що саме хотіли створити даоські ченці, залишається загадкою, зате точно відомо, що перший рецепт пороху, записаний у древньому тексті Тао Хунцзина «Беньцао цзин цзичжу» («Фармакопея з добіркою коментарів», кит. 本草 經 集注), датований 492 роком. У Х‒ХІ століттях порох, названий «вогненним зіллям», у Китаї почали виробляти масово. Хоча використовувалося «вогняне зілля» не для стрільби, а всього лише для надання більшої яскравості святковим ходам. Винайдення пороху поклало початок виготовленню хлопавок і феєрверків. Саме з його допомогою китайці навчилися запускати в повітря тисячі вогнів, які перетворювали вуличні ходи на щось дуже особливе.


Гастон ла Туш «Веселий фестиваль»


А от у воєнній справі, на думку істориків, китайці вперше застосували порох лише в 1132 році, під час облоги Деаня, не перестаючи, однак, при цьому використовувати його для феєрверків. Ще через сто років, під час монгольської облоги китайського міста П՚єн-Кінґ, його захисники вперше продемонстрували «бойові ракети» — невеликі посудини, набиті порохом, вони прив՚язали до звичайних стріл і закидали ними противника. Пізніше запускання в повітря стріл із вибуховим багажем почали використовувати для освітлення дороги в нічний час. Так фактично була придумана перша сигнальна ракета.


У той час існував тільки димний порох, тобто такий, що складався з трьох компонентів: селітри, сірки й вугілля. Сьогодні в піротехніці найчастіше використовують алюмінієвий порох. Його формула трохи вдосконалена. До складу алюмінієвого пороху входять змішані в певній пропорції сильно подрібнені нітрат калію/натрію (окислювач), алюмінієва пудра (пальне) і сірка. Цей порох відрізняється вищими температурою і швидкістю горіння, а також більш інтенсивним світінням.


Клод Дебюссі «Феєрверк»


Подальший шлях феєрверків пов՚язаний з безліччю пригод. Узяти хоча б воістину детективну історію викрадення у китайців рецепта пороху. Скоїли цей злочин араби, а вже від них про порох дізналися європейці. До XV століття професійні традиції запуску піротехнічних засобів існували вже в кожній європейській країні. В Італії та Німеччині з՚явилися перші піротехнічні школи. У цей же період люди почали перейматися не тільки технічним боком питання, а й естетичним.


Перше свідчення про запуск феєрверка в Європі відноситься до 1486 року і пов՚язане з одруженням короля Англії Генріха VII. У 1572 році в замку Уорвік був запущений двоколірний феєрверк — срібно-золотий. Сталося це у присутності Єлизавети I. Королеву яскраве видовище так вразило, що вона навіть запровадила особливу придворну посаду феєрверкмейстера і зробила традицією запуск феєрверків у замку Кенілворт. Звісно, цим видовищам було далеко до сучасних, але вони все ж були досить захопливими. Так, 1685 року придворний піротехнік англійського короля Якова II Стюарта влаштував такий грандіозний на той час салют, що негайно був посвячений у лицарі.


К. Сомов «Феєрверк»


До кінця епохи Відродження фахівців із піротехніки навчали у спеціальних школах. Особливо поширилася ця наука в Італії. Саме італійці вперше стали додавати до звичної формули кольорові елементи.


Тим часом учені прагнули вдосконалити рецепт виготовлення пороху. Завдання це було непростим, а порох — речовина небезпечна, тому зафіксовано безліч нещасливих випадків, пов՚язаних з експериментами, випробуваннями і використанням пороху в Європі.


Наприклад, 27 жовтня 1788 року в Парижі на пороховій фабриці зібралося досить значне товариство, щоб бути присутніми при виготовленні великої дослідної партії нового виду пороху. Тут було багато відомих людей, серед них академіки Лавуазьє і Бертолле та мадам Лавуазьє. Невдовзі сталася трагедія: «У чверть на дев՚яту присутні вирішили, що порох готовий, і вирушили снідати. За чверть години всі повернулися. Тільки пан Бертолле затримався на деякий час із паном та пані Лавуазьє в іншій частині фабрики. Дочка комісара де Шевро з паном Лефором пройшли вперед. Інші хотіли рушити за ними до місця випробувань. Не встигли вони зробити й кількох кроків, як пролунав сильний гуркіт і здійнялася хмара диму. Всі поспішили до місця вибуху і побачили, що механізми вщент зруйновані, а пан Лефор і мадемуазель Шевро відкинуті на тридцять футів і жахливо покалічені. У пана Лефора одна нога була відірвана, інша разом з рукою роздроблена. Крім того він втратив одне око, і в нього обгоріла вся шкіра на голові. Він жив іще лиш кілька миттєвостей. Мадемуазель Шевро, теж важко поранена, померла ще перед ним».


Як би там не було, рецепт пороху був у китайців викрадений, доопрацьований, і загадку феєрверків європейці таки розгадали. Сьогодні жоден парад не обходиться без салютів і феєрверків. Це видовище вражає розмаїттям кольорів і форм. Формулу досі активно вдосконалюють, намагаючись зробити інгредієнти феєрверків безпечними для довкілля, а видовище іще більш фантастичним і приголомшливим.


Ця стаття доповнює чудову книжку «Секрети вогню». Якщо тобі цікаво дізнатися більше про вогняну стихію, тоді тисни сюди!