Магматична камера

​Просочування магматичних мас крізь земну кору з утворенням магматичних камер



Плюми — розжарені «бульбашки», наповнені розплавленим залізом і нікелем, розпираються зсередини шаленим тиском, відриваються від зовнішнього ядра Землі і прямують угору крізь набагато менш щільні породи мантії, поки не впираються в тверду літосферну плиту (докладніше про це розповідається в описі зовнішнього ядра). Основна маса розплавленої речовини (до рідкого металу ядра до цього часу домішуються зібрані в дорозі додатки мантійних порід) зупиняється, розтікаючись ушир під щільними шарами верхньої мантії. Однак якась частина «міхура» просочується крізь тріщини плит літосфери і продовжує свій шлях до поверхні, тягнучи за собою розплавлені породи верхньої мантії. Цей потік — магма — певної миті починає накопичуватися в порожнині земної кори, утворюючи магматичну камеру. Тиск, який виникає через скупчення, веде до виверження вулкана.



Коли плюм остигає (цей процес за часом триває тисячоріччя), магма знову йде в земні надра, залишаючи магматичну камеру порожньою. Це схоже на те, як заспокоюється пінка на киплячому молоці, якщо зняти каструлю з вогню. Порожні вулканічні камери становлять величезний інтерес не тільки для науковців, а й для звичайних туристів, адже завжди цікаво зазирнути у вулкан зсередини і побачити, як там усе діє. Одне з таких місць — це згаслий багато тисячоріч тому вулкан Тринукагігур ув Ісландії, який 1974 року виявив спелеолог Арні Стефанссон. Щоби спуститися на дно вулкана, необхідно подолати 120 м від поверхні, а обсяг колишньої магматичної камери становить понад 150 тис. кубометрів.



 

 Магматична камера згаслого вулкана Тринукагігур ізсередини



Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!



А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».