Метеори

Метеор в атмосфері Землі

 

Метеороїди — це різні об'єкти, які вільно літають у космосі, так би мовити, «космічні камені». Їхні розміри можуть бути найрізноманітнішими — від найдрібніших пилинок до астероїдів розміром як будинок. Більшість із них утворюється через зіткнення чи вибухи великих небесних тіл — комет, астероїдів, планет. Певні метеороїди цілком складаються з льоду, інші — з металу. Часом трапляються й так звані «брудні сніжки» — грудки льоду з пилом і камінням, які при наближенні до Сонця починають танути і розкидати на шляху тверді частинки.

 

Потрапляючи в доволі щільну атмосферу планети зі швидкістю, яка перевищує 11 км/год, метеороїди стають метеорами (від давньогрецького «метеорос» — «який ширяє в повітрі»). Від тертя з повітрям вони розжарюються, починають світитися й переважно згорають, залишаючи короткочасний, але яскравий слід. У земній атмосфері чимала частина метеорів згорає в мезосфері, тому цей шар можна назвати справжнім щитом планети. Трапляється, що метеороїд не згорає в атмосфері й не падає на поверхню планети, а повертається назад у космічний простір, пролетівши крізь атмосферу по дотичній — у цьому разі кажуть, що він «торкнувся Землі».

 

У нічний час можна побачити, як ц небі яскраво спалахує цятка, пролітає певну відстань і тут-таки гасне. З давніх-давен люди вважали, що це зірки, які не втрималися на небесах і впали, тому такі метеори так і називають — «падучі зірки». Коли Земля проходить крізь слід запорошених уламків, які залишили комета чи астероїд, у небі можна спостерігати цілий потік метеорів — «зоряний дощ». Найвідоміший із таких «дощів» — Персеїди — спостерігається наприкінці липня-на початку серпня з боку сузір'я Персея (звідси й назва), коли Земля проходить крізь шлейф пилових частинок, які залишила комета Свіфта-Таттла. У цей період у нічний час можна побачити до 60 метеорів на годину.

 

Найяскравіші метеори, які видно неозброєним оком навіть удень, називають болідами (від грецького «болідос» — «метальний спис»). Іноді падіння боліда супроводжується доволі гучним гудінням і порушенням радіозв'язку. У певних випадках болід так розжарюється, що вибухає в атмосфері, розкидаючи врізнобіч розпечені уламки, та часом йому вдається долетіти до поверхні Землі. В цьому разі метеор стає метеоритом — цінною знахідкою для науковців і просто колекціонерів. Підрахували, що щодня на Землю падає приблизно 48,5 тонн метеоритного матеріалу. Найбільший зі знайдених на сьогодні метеоритів — Гоба, випадково виявлений у південно-західній частині Африки неподалік від ферми Гоба-Вест у Намібії. Цей величезний шматок заліза впав на Землю в доісторичні часи — приблизно 80 тисяч років тому. Нині створені наукові організації спеціально для своєчасного виявлення великих метеороїдов, здатних зіткнутися з Землею, оскільки падіння великого небесного тіла може призвести до масштабної катастрофи. Так, наприклад, падіння Тунгуського метеорита в червні 1908 року стало причиною вибуху, потужність якого порівняна з вибухом водневої бомби — найбільш руйнівної зброї, яку створило людство. Тоді вибуховою хвилею був повалений ліс у радіусі сотні кілометрів навколо місця вибуху, а за 200 км від цього місця вибуховою хвилею вибило стекла в будинках. Якби щось таке сталося не в тайзі, а у великому місті, могло б загинути чимало люду.

 

Метеорит Гоба, знайдений у Намібії


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!

 

А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».