Супутник-1

Супутник-1 — перший штучний супутник Землі


Максимальний діаметр: 0,58 м.

Маса апарата: 83,6 кг.

Період обертання навколо Землі: 96,2 хвилини.


4 жовтня 1957 був запущений перший штучний супутник Землі, який започаткував космічну еру людства. Кодове позначення супутника при його розробці було «НС-1» («Найпростіший Супутник-1»), проте за тиждень до запуску на науковій конференції у Вашинґтоні доктор Сергій Полосков у своїй науковій доповіді озвучив слово «супутник», почому друковані видання зробили «Sputnik» відомим у всьому світі.


Ідею створення штучного супутника Землі висловлював іще Ісаак Ньютон у XVII сторіччі. Він припустив, що якщо створити достатньо потужну гармату й вистрілити з неї на високій горі, то ядро зможе літати по дузі, паралельній до земної поверхні, тобто ніколи не впаде й обертатиметься навколо планети. Науковці встановили, що для такого колового обертання будь-який об'єкт має розігнатися до швидкості 7,91 км / с — ця швидкість отримала назву «першої космічної». Супутник був відполірованою мов дзеркало порожнистою кулею з ілюмінієво-магнієвого сплаву, всередині якого були розміщені блок батарей, радіопередавач, вентилятор із термореле, датчики температури й тиску. Дві половини кулі з'єднували між собою 36 болтів, а весь внутрішній простір перед запуском супутника заповнили сухим газоподібним азотом під тиском 1,3 атмосфери. До кулі прикріпили дві пари антен завдовжки 2,4 м і 2,9 м, які забезпечували стійке радіоприймання незалежно від місця перебування супутника. Зрештою маса супутника становила 83,6 кг, з яких приблизно 50 кг припадало на акумуляторні батареї.


Над створенням супутника працювала команда видатних науковців під керівництвом Сергія Павловича Корольова — засновника практичної космонавтики. Для запуску космічного апарата використали ракету-носій «М1-1СП», яка увійшла в історію як перша ракета, що досягла першої космічної швидкості. Вона була модифікацією балістичної ракети «Р-7», і після успішного запуску отримала назву «Супутник», а згодом стала основою для створення цілого сімейства космічних ракет-носіїв.


Як улаштований перший штучний супутник Землі


За 295 секунд після запуску центральний блок ракети вагою 7,5 т вийшов на навколоземну орбіту, а на 314 секунді після старту відбулося відділення супутника, й він почав подавати сигнали — пищання, яке могли ловити навіть радіоаматори. Багато хто спостерігав і зірочку, яка швидко мчала небом, гадаючи, що це і є той самий супутник. Насправді з Землі було видно другий ступінь ракети — той самий центральний блок, який вийшов на орбіту разом із супутником.

 

«ПС-1» літав 92 дні (до 4 січня 1958 року). За цей час він здійснив 1440 обертів навколо Землі, подолавши приблизно 60 млн кілометрів. Акумуляторних батарей вистачило на 21 день роботи радіопередавача, почому супутник замовк. Згодом через тертя об горішні шари атмосфери супутник утратив швидкість, опустився ще нижче і згорів, увійшовши у щільні шари атмосфери.


На порозі космічної ери — підготовка до запуску «Супутника-1»


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».