Зовнішнє ядро

Зовнішнє ядро Землі в уявленні художника

 

Товщина шару: приблизно 2250 км.

Маса: коло 1,8×1024 кг (30,14 % від маси Землі).

Густина: 9,9-12,3 т/м³.

Тиск: до 3,25 млн атм (330 ГПа).

Склад: залізо (Fe) — 85,5 %, кремній (Si) — 6,0 %, нікель (Ni) — 5,2 %, сірка (S) — 1,9 %, хром (Cr) — 0,9 %.

 

На глибині приблизно 2900 км під поверхнею Землі розташована межа Віхерта-Ґутенберґа, що відокремлює аморфну мантію від рідкого залізо-нікелевого ядра планети. Існування ядра довів німецький сейсмолог Е. Віхерт іще 1897 року, а визначити глибину залягання 1910 року вдалося американському геофізикові Б. Ґутенберґу.

 

Зовнішня частина ядра (зовнішнє ядро) — це неймовірний океан із мільярдів тонн розплавленого заліза й нікелю, що оточує внутрішнє тверде ядро шаром завтовшки понад 2 000 км. Незважаючи на неймовірно високий тиск, усі ці маси розжареного рідкого металу не перебувають у спокої, а постійно вирують — сильніше нагріті нижні шари, піднімаючись, перемішуються з верхніми. Саме завдяки такому постійному переміщенню виникає магнітне поле Землі, без якого життя на планеті була б неможливе. Якщо магнітне поле колись зникне, під дією сонячного вітру випаруються всі океани, а атмосфера стане нестерпно гарячою. Науковці вважають, що саме такий катаклізм стався колись на Венері.

 

Цікаво, що магнітне поле Землі постійно пересувається. Від початку XIX сторіччя воно змістилося на північ на 1100 км. Причому рух магнітного поля постійно прискорюється — якщо ще у XX сторіччі полюси за рік зміщувалися переважно на 16 км, то нині щорічне переміщення становить уже 64 км. А кожні 200-300 тис. років магнітні полюси міняються місцями, тому стрілка компаса, яка зараз показує на північ, колись так само певно буде спрямована на південь.

 

Рідке розплавлене залізо в чані металургійного комбінату


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!

 

А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».