Восток-1

 

Космічний корабель «Восток-1», який уперше підняв людину на навколоземну орбіту

 

Довжина (без антен): 4,4 м.

Діаметр герметичного корпусу: 2,2 м.

Максимальний діаметр: 2,43 м.

Маса апарата: 4,725 т.

Залюднений обсяг: 1,6 м ³.

Екіпаж: 1 людина.

Автономне життєзабезпечення: 10 діб.

 

На космічному кораблі «Восток-1» 12 квітня 1961 льотчик-космонавт Юрій Олексійович Гагарін здійснив перший у світі політ у космічний простір. Фраза «Гайда!», яку Гагарін вимовив під час старту, стала своєрідним символом нової, космічної ери розвитку людства.

 

Рішення про розробку пілотованого комплексу «Восток» ухвалили у травні 1959 року. Через космічні перегони між СРСР і США, які на той час були в розпалі, під час створення космічного корабля вирішили відмовитися від розробки систем аварійного порятунку на старті й системи м'якого приземлення. Крім того, прибрали дублювальну гальмівну систему, постановивши, що навіть якщо не спрацює основна, корабель так чи інак зійде з орбіти впродовж 10 діб після запуску через тертя об горішні шари атмосфери й повернеться на Землю. Політ планували в цілком автоматичному режимі, та в разі потреби космонавт міг щомиті перемкнути корабель на ручне керування.



 

Схема космічного корабля «Восток-1»:

 1. Антена системи командних радіоліній. 2. Антена радіозв'язку. 3. Кожух електророз'ємів. 4. Вхідний люк. 5. Контейнер із їжею. 6. Стяжні стрічки. 7. Стрічкові антени. 8. Гальмівний двигун. 9. Антени зв'язку. 10. Службові люки. 11. Приладовий відсік із основними системами. 12. Система запалювання. 13. Балони пневмосистеми. 14. Крісло-катапульта. 15. Радіоантена. 16. Ілюмінатор із оптичним орієнтиром. 17. Технологічний люк. 18. Телевізійна камера. 19. Теплозахист із абляційного матеріалу. 20. Блок електронної апаратури.

 

Після успішного запуску з космодрому Байконур корабель «Восток-1» успішно досягнув потрібної орбіти, проте на завершальному етапі не спрацювала система радіокерування, яка мала вимкнути двигуни третього ступеня ракети. Зрештою космічний корабель піднявся на 100 км вище від розрахункової орбіти, й, у разі відмови гальмівної системи, сходження з неї тільки завдяки тертю об горішні шари атмосфери могло тривати до 50 днів.

 

На орбіті Гагарін провів найпростіші експерименти: пив, їв, виконував записи олівцем. Потому, як покладений поруч олівець тут-таки почав спливати в умовах невагомості, Гагарін дійшов висновку, що предмети в космосі краще прив'язувати. Всі свої відчуття і спостереження він записував на бортовий магнітофон.

 

Юрій Олексійович Гагарін — перша людина у світовій історії, яка здійснила політ у космічний простір

 

Потому, як «Восток-1» здійснив повний оборот навколо Землі, успішно спрацювала гальмівна рухова установка, та при цьому виникли труднощі з відділянням відсіків, тому впродовж 10 хвилин до входу у щільні шари атмосфери корабель безладно перекидався. Щойно «Восток-1» увійшов у щільні шари атмосфери, кабелі з'єднання перегоріли і спусковий апарат нарешті відокремився від приладо-рухового відсіку. Куляста капсула з космонавтом усередині, яка має зміщений донизу центр ваги, миттю повернулася днищем униз і 8-10-кратні перевантаження, які виникли при спускові, Гагарін витримував у найзручнішому стані — лежачи на спині. Складніше було впоратися з іншим випробуванням — капсула зовні розжарилася до 5 тис. градусів, а сама кабіна почала потріскувати.

 

Через високу швидкість спуску ніхто не міг гарантувати безпеки космонавтові в разі його приземлення в посадковому апараті, тому на висоті 7 км Гагарін катапультувався, як було передбачено у плані польоту (цей факт довго приховували, побоюючись, що політ не визнають за пілотований, оскільки пілот не перебував усередині корабля в час приземлення). У герметичному скафандрі не зразу відкрився клапан, крізь який мало надходити зовнішнє повітря, тому перший космонавт ризикував задихнутися під час спуску. Помітивши внизу річку, Гагарін повів парашут подалі від неї, керуючи стропами. Квітнева вода у Волзі надто холодна для купання, хай навіть у космічному скафандрі.

 

На Землі на Гагаріна чекала всесвітня слава, 12 квітня оголосили офіційним Днем космонавтики, а спусковий апарат переїхав до музею ракетно-космічної корпорації «Енергія» імені С. П. Корольова.

 


Спусковий апарат космічного корабля «Восток-1» після приземлення



Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!



А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».