Notice: Undefined index: product_id in /var/www/bizz.monolith.in.ua/catalog/model/catalog/article.php on line 22 Професії, пов'язані з вогнем

Професії, пов'язані з вогнем

Кажуть, людина може нескінченно довго дивитися на вогонь. Хоча в сучасних людей, як правило, немає часу на це заняття. Але існують професії, представники яких у буквальному сенсі слова щодня дивляться на полум՚я. Ці люди приборкують вогонь, використовують його силу або ж присвячують себе службі, суть якої полягає в тому, аби щодня перемагати розбурхану стихію. Йдеться про пожежників, сталеварів, ливарників, ковалів, склодувів, гончарів. Можливо, і ти мрієш освоїти одну із цих професій. Тоді інформація, викладена нижче, допоможе тобі визначитися.


Пожежник


Професія пожежника складна й небезпечна. Скажемо відверто: не кожен здатний боротися з вогнем і рятувати життя інших людей. Сміливість і відвага пожежників справді гідні поваги. 


Пауль Уельш «Двері диявола»


Насамперед варто запам՚ятати правильну назву цього виду діяльності. Багато людей помилково називають вогнеборців «пожежними», але пожежним може бути хіба що інвентар для гасіння вогню (шланг, кран, щит абощо). А професія людини, яка бореться з вогнем, називається «пожежник» (порівняйте: гірник, художник, письменник, двірник, робітник).


У давнину про пожежу сповіщали дзвоном — і всі, хто міг, бігли на боротьбу з вогнем. Адже впоратися з полум՚ям було в ті далекі часи не так-то просто. Воду для гасіння вогню здебільшого брали з найближчої річки. Перші пожежні команди існували вже в Давньому Римі. Там їх називали «корпусом вігілів», що перекладається як «ті, що не сплять». Аби уникнути поширення вогню на сусідні будинки, в давні часи їх просто зносили. Відомо, що Велика лондонська пожежа 1666 року мала вельми сумні наслідки саме тому, що лорд-мер Томас Бладворт не віддав вчасно розпорядження про знесення будівель, що сусідили з осередком займання.


У сучасному світі методи боротьби з пожежами значно розвинулися. Нині пожежна охорона діє злагоджено й організовано, не скликаючи до місця загоряння натовпу, що тільки створює штовханину й паніку. Робота пожежників охоплює цілий комплекс заходів. Серед них: прийом і обробка повідомлення про пожежу, виїзд на місце події, проведення аварійно-рятувальних робіт, ліквідація пожежі та повернення до місця постійної дислокації.


Щоби стати справжнім пожежником, необхідно вчитися у виші від 4 до 6 років, залежно від форми навчання, як і на будь-якій іншій спеціальності. В Україні на пожежника можна вивчитися в:


• Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України (м. Черкаси);

• Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності;

• Національному університеті «Львівська політехніка»;

• Національному університеті цивільного захисту України (м. Харків).


Навчаючись на спеціальності «Пожежна безпека», студенти дізнаються про екстрені заходи з порятунку людей, процес гасіння точки загоряння, вчаться надавати першу медичну допомогу.


Той, хто мріє стати пожежником, має бути стійким, упевненим, рішучим, уважним, витривалим, сильним, моторним і відповідальним. Адже пожежник — це людина, здатна увійти в охоплену полум՚ям будівлю, щоб урятувати людей або тварин.


Металург


Професія металурга пов՚язана з виробництвом металу з гірських порід і металобрухту. Її представники залежно від видів робіт, які вони виконують, мають різні спеціальності. Розповімо про деякі з них.


М. Дормидонтов «Чавун йде»


Горновий доменної печі. Після видобутку залізна руда потрапляє в першу чергу до горнового. Він працює у бригаді, стежить за дотриманням технології процесу плавки. Його завдання — вчасно випускати чавун і шлак із доменної печі.


Сталевар — друга ланка в загальному циклі металургійної промисловості. Він обслуговує конвертор, мартенівську або електропіч. Контролює правильність застосування практичних прийомів з обслуговування печі, дотримання режимів її роботи, графіка випуску заданої марки сталі або спеціальних сплавів. Може мати від одного до трьох підручних.


С. Васильковський «Сталевари»


Розливник сталі стежить за тим, щоб під час затвердіння, або кристалізації, сталь прийняла форму зливків, придатних для подальшої обробки. Для цього необхідно знати технологічний процес розливання сталі, склад і властивості вогнетривких матеріалів, пристрій і принцип роботи стопорного механізму.


Вальцювальник холодного металу працює на прокатному стані з обертовими валками і вальцями (звідси і назва професії), між якими під тиском прокочуються зливки.


Прокатник, на відміну від вальцювальника, працює з гарячим металом. Він установлює режим печі, підтримує і контролює його. Після нагрівання метал доставляється до валків прокатного стану.


Названі вище професії можна опанувати у професійних училищах.


Технік-технолог доменного виробництва повинен не тільки мати відповідні знання, а й уміти працювати з людьми, забезпечувати здійснення всього технологічного процесу за допомогою спеціальної техніки. 


Інженер-металург доменного виробництва — відповідальна і шанована професія як у нашій країні, так і за кордоном. Інженер-металург насамперед повинен добре знати такі дисципліни як хімія, фізика, математика, основи обчислювальної техніки. Цю спеціальність можна опанувати у:


• Національному університеті «Львівська політехніка»;

• Міжнародному науково-технічному університеті ім. Академіка Юрія Бугая (м. Київ);

• Вінницькому фінансово-економічному університеті;

• Українському державному хіміко-технологічному університеті (м. Дніпро);

• Дніпровському державному технічному університеті (м. Кам՚янське);

• Донбаському державному технічному університеті (м. Лисичанськ);

• Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка;

• Кіровоградському національному технічному університеті (м. Кропивницький);

• Криворізькому металургійному інституті Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет».


Якості характеру, необхідні металургові: рішучість, витримка, моторність, здатність миттєво реагувати в нестандартних ситуаціях, мужність, витривалість, цілеспрямованість.


Газозварник/газорізальник


Одна з дуже затребуваних професій на сучасному ринку праці, популярна в багатьох галузях промисловості, у машинобудуванні, сільському господарстві, будівництві. Професійний газозварник/газорізальник повинен уміти застосовувати спеціальну техніку для зварювання/різання металів і використовувати різні методи плавлення, володіти різноманітними прийомами і навичками зварювання, знати і дотримуватися техніки безпеки. Цей фахівець має вміти поводитися зі зварювальним пальником, електродами, щипцями, використовувати спеціальні шланги, зварювальні апарати, що працюють в автоматичному або напівавтоматичному режимі.


Грант Вуд «Завиток зварника»


Оскільки професія ця небезпечна і досить шкідлива, існують деякі обмеження за здоров՚ям для тих, хто хоче стати газозварником/газорізальником. Так, людина зі страхом висоти або замкнутого простору, а також алкогольною чи наркотичною залежністю не зможе працювати в цій професії. Як і люди із психічними розладами, серцево-судинними захворюваннями, порушеннями вестибулярного апарату і схильністю до алергічних реакцій.


Якості характеру, необхідні газозварнику/газорізальнику, — уважність, відповідальність і точність.


Спеціальність цю здобувають в училищі або технікумі. Вступити до цих навчальних закладів можна вже після 9-го класу, а саме навчання займає три роки.


Л. Плахов «Кузня»


Ну от практично і все. Варто ще згадати хіба що про екзотичні професії коваля, гончара та склодува. Вони існують і в наш час, мало змінившись із часів їх виникнення. Ці професії теж пов՚язані з вогнем, але вони такі древні, що ми не вважаємо за необхідне розповідати про них додатково. Якщо захочеш ближче ознайомитися з ними, легко знайдеш матеріал про них в Інтернеті.


Ця стаття доповнює чудову книжку «Секрети вогню». Якщо тобі цікаво дізнатися більше про вогняну стихію, тоді тисни сюди!