Що чекає на професії в майбутньому?

Як і все навколо, ринок праці постійно змінюється. Складно передбачити, яким він буде навіть за рік чи два, а що й казати про десятки років наперед. Водночас можна спробувати спрогнозувати розвиток цього важливого сектора економіки, в якому відбувається обмін такого специфічного товару, як корисна діяльність людини, на зарплатню.

Отже, за що будуть готові платити працедавці в майбутньому? Як зміниться процес трудової діяльності?

Активне впровадження цифрових технологій у сучасне життя не могло не позначитися на ринку професій. Адже всі робочі процеси неабияк трансформуються, і на зміну працівникові зі стандартним набором обов'язків і навичок приходять автоматизовані процеси та штучний інтелект. Процес цей остаточний і безповоротний. Частка роботів у робочих процесах щодень лише збільшуватиметься, і жодних об'єктивних причин відмовлятися від них немає.

Одначе немає причин вважати, що технологічний розвиток призведе до значного скорочення робочих місць і люди залишиться без роботи. Дослідження Мангаймського університету показали, що насправді зникнуть лише низькооплачувані спеціальності з одноманітною рутинною роботою. І водночас з'явиться величезна кількість нових спеціальностей, що потребуватимуть високої кваліфікації, а отже, більш високооплачуваних. Інакше кажучи, людині доведеться менше працювати фізично, а заробітна плата буде в середньому вища. І в цьому легко переконатися, порівнявши робочі спеціальності й середні заробітки станом на сьогодні і якихось 20—30 років тому (а що й казати про більш ранні періоди — 40- чи 50-річної давнини).

Більшість фахівців сходяться на думці, що майбутнє ринку праці почалося не із зародження автоматизації виробництва (перші промислові роботи з'явилися ще наприкінці 1940-х років), а 2020-го — із всесвітньої епідемії коронавірусу COVID-19. Віддалена робота, віртуальні офіси й відеоконференції — усе це докорінно змінило світ працівників і працедавців. І якщо спочатку багато хто був переконаний, що така ситуація тимчасова й потрібно лише перечекати місяць-два, то вже до кінця 2020 року стало ясно — зміни міцно увійшли в життя всього людства і спричинили потужну лавину змін у трудовій галузі.

Пандемія змусила керівників, які насамперед відмовлялися від цифрових технологій і сучасних форматів роботи, активно опановувати нові для себе форми ділової співпраці. Інших способів не припиняти роботу після відправлення всіх працівників додому просто не було. А ті, хто не захотів приймати нову реальність та змінювати свої підходи, просто розорились і канули в небуття.

Віддалений формат співпраці недвозначно засвідчив усім керівникам — це працює! Так розпочався наступний етап трансформації трудової галузі. Стало зрозуміло, що майбутнє трудових відносин це:

Менше переміщень, більше домашнього офісу

Віддалений режим роботи довів, що робочих цілей можна досягнути незалежно від того, чи перебуває працівник в офісі, чи виконує ту саму роботу з дому. Отже, немає нагальної потреби постійно їздити на роботу, втрачаючи величезну кількість часу в дорожніх заторах чи переповненому громадському транспорті.

Якщо подивитися на ситуацію масштабно, то зменшення транспортного потоку дає неабияку користь: розвантажує дороги, знижує статистику дорожньо-транспортних пригод, захищає навколишнє середовище (через зменшення шкідливих викидів автомобілями). Крім того, віддалений режим дає змогу працівникам більше відпочивати в комфортній обстановці, замість витрачати нерви і гроші в постійних поїздках.

У Європейському Союзі вже сьогодні всерйоз заговорюють про запровадження податкових пільг для громадян, які працюють із дому. Ймовірно, житлові приміщення в майбутньому також відразу проєктуватимуться з урахуванням робочого простору (спеціальних ніш або й цілих кабінетів), щоб люди мали можливість розмежувати простір для роботи та відпочинку.

Менше особистих зустрічей, більше відеоконференцій

Телефонні чи відеоконференції не лише змінили формат ділових нарад, а і яскраво продемонстрували, що відрядження зовсім не обов'язкові для проведення зборів працівників, що перебувають у різних містах чи країнах. Так удається заощадити на виплатах на відрядження і на часі, який витрачається на поїздку. Звичайно, деякі речі в будь-якому разі ліпше обговорити в особистій розмові віч-на-віч, але частка таких надважливих службових переговорів не надто велика.

Зі зростанням популярності конференцій у віддаленому форматі неминуче удосконалюватимуться і комунікаційні технології. Цілком можливо, що вже незабаром звичайні відеоконференції здаватимуться таким самим пережитком, як телеграми, якими колись обмінювалися ваші бабусі й дідусі зі спеціальних відділень зв'язку — телеграфів.

Менше офісних центрів, більше життєвого простору

Якщо більшість людей працюватиме з дому, то компанії вже не потребуватимуть гігантських офісів. Та головне навіть не це. Сьогодні величезні офісні будинки утворюють цілі квартали в мегаполісах. Такі ділові центри неабияк впливають на вартість житла в місті — що ближче до центру, то вищі ціни на квартири. Прагнучи заощадити час на переміщенні «дім-робота-дім», працівники шукають житло ближче до офісу і сплачують значні суми за оренду досить скромних кімнат. Якщо офіси з часом трансформуються з місць роботи на умовні центри компаній, то зміниться й підхід до вибору житла. Замість тісних «квартир-студій» у центрі курного мегаполіса люди зможуть обирати просторі будинки ближче до природи. Можливо, навіть за сотні кілометрів від офісу — десь на березі лісового озера, подалі від галасливих автострад. До речі, через відсутність жвавого вуличного трафіку центральні частини мегаполісів стануть набагато зеленішими, а повітря в них значно чистішим.

Навіть ті офіси, які досі ще будуть використовуватися для роботи поза домом, неабияк перетворяться, якщо порівнювати зі звичними сьогодні службовими будівлями вільного планування. Це будуть компактні багатоцільові конструкції, що поєднуватимуть у собі відкриті майданчики для командної роботи й відокремлені приміщення для зосередження. Ключова відмінність таких приміщень полягатиме в тому, що саме вони пристосовуватимуться під робоче місце працівника, а не навпаки.

Менше кар'єри, більше віртуальності

Ще одним результатом віддаленої роботи стане те, що колеги з однієї віртуальної робочої групи можуть бути особисто взагалі не знайомі. Уявлення про особу співрозмовника формуватиметься приблизно так само, як сьогодні формується уявлення про людину на її сторінці в соціальних мережах. Кар'єристам, які полюбляють бути на видноті в керівництва, доведеться пристосовуватися до нових умов. Перед топменеджерами постане проблема координування дій віртуальних груп. Утім, такий формат роботи не новий для фріланс-проєктів, коли для певної роботи збираються фахівці з різних міст і навіть країн, а їхні дії координуються одним керівником проєкту. За такого підходу на перший план висуваються професійні якості фахівця, а його вміння «потрапити в слушний час у слушне місце» вже мало чим допомагає в кар'єрному просуванні. Професійне зростання можливе лише в тандемі з особистісним розвитком працівника й безпосередньо залежить від його бажання і здатності навчатися протягом усього життя.

Менше контролю, більше свободи

Безперечно, віддалений режим роботи вже сьогодні вимагає від кожного працівника певного рівня самодисципліни й організованості. Керівники більше не контролюють процес виконання завдання — їм потрібен лише кінцевий результат. На перший погляд здається, що це чудова нагода замість роботи влаштувати собі черговий вихідний. Але насправді, якщо до вказаного терміну поставлені цілі не будуть досягнуті, то це призведе до штрафних санкцій. А якщо невиконання завдань стане регулярним, працівник просто втратить посаду. Інакше кажучи, працівникам перестануть платити гроші лише за їхню присутність на роботі. Людина або сама розуміє, для чого працює, і робить це без примусу за зручним для неї графіком, або їй доводиться шукати нову роботу, якщо від неї так і не дочекаються результату.

З іншого боку, зростає ризик того, що в постійній гонитві за результатом працівник починає виконувати роботу на шкоду особистому часу. Якщо це відбувається регулярно, приходить перевтома, виснаження та емоційне вигоряння — людина стає байдужою, її ніщо не тішить. Згодом це може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям і зробити життя сірим та безрадісним. З огляду на це дуже важливо ще з дитячого віку навчитися знаходити баланс між роботою та відпочинком.

Загалом робота у світі майбутнього — це гнучкий графік і вільна відвідуваність замість фіксованих робочих днів; це комфортні умови замість одноманітних офісів; це не поділ праці та особистого життя на два протилежні полюси, а їхня взаємна інтеграція у своєрідний сплав, коли робота стає такою ж невіддільною частиною життя, як, наприклад, похід на закупи.

У майбутньому кар'єра залежатиме лише від сукупності наявних навичок, досвіду і контактів, а не від специфічних вимог працедавця. Цілковита свобода дій, аж до автономії дасть працівникам змогу успішніше реалізовувати свій потенціал. Натомість корпорації, в яких працюватимуть ці працівники, переживуть бурхливий розвиток через принципово нові ідеї і технології.

Щоб знизити бар'єри для виходу нових гравців на міжнародний ринок буде забезпечений простий доступ до капіталу інвесторів. Завдяки цьому навіть дрібні підприємці зможуть успішно конкурувати з великими гравцями лише за наявності достатнього рівня кваліфікації у своїй галузі.

А головне — це те, що майбутнє цілком залежить від нас із вами! Воно буде таким, яким ми його зробимо! І майбутнє вже настає…

Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат "Навички і професії майбутнього"»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!

А ще у нас є неймовірно захопливий комплект розумних плакатів «Світ навколо».