Інформаційні технології


Інформаційні технології, або, інакше кажучи, різноманітні способи обробляння, зберігання та поширення інформації, сьогодні розвиваються найстрімкіше і, мабуть, є найперспективнішою галуззю людської діяльності.

 

Завдяки досягненням у царині комп’ютерної техніки та нових засобів комунікації (передання інформації), вдається надзвичайно ефективно вибудовувати інформаційний процес буквально в усіх галузях життя сучасного суспільства. Більшість дій, які ще кілька десятиріч тому потребували значних витрат часу, енергії та матеріальних ресурсів, або навіть були просто неможливі, сьогодні виконуються за частки секунди й подекуди навіть без участі людини.

 

Безперечно, майбутнє інформаційних технологій пов’язане з розвитком штучного інтелекту й максимально можливою автоматизацією всіх процесів. Так званий інтернет речей пов’яже мільярди об’єктів, що оточують людину, в єдину мережу. А високопродуктивні процесори з низьким споживанням енергії забезпечать периферійні обчислення — обробку даних без потужного центрального комп’ютера. Хмарні сховища уможливлять вільний обмін інформацією між усіма елементами глобальної мережі.

 

Людина житиме в максимально зручному й комфортному світі, оточена турботою розумних пристроїв.

 



ПЕРСПЕКТИВНІ ПРОФЕСІЇ



Архітектор віртуальної реальності


Архітектор інформаційних систем


Дизайнер нейроінтерфейсів


Кібертехнік


Фахівець з концепт-арту



 

Архітектор віртуальної реальності

 


Віртуальна реальність — вигаданий світ, який, однак, можна сприймати органами чуттів (зору, слуху, дотику тощо) — останнім часом дедалі частіше фігурує майже в усіх галузях життя людини. Цікаво, що слово «віртуальність» походить від латинського «virtus», яке римляни використовували на позначення всіх визначних чоловічих якостей (фізична сила, доблесть, честь). Таке саме ім’я мала давньоримська богиня, яка надихала воїнів на бойові звитяги. Згодом це слово перекочувало спочатку в давньофранцузьку, а потім і в англійську, де набуло додаткового значення — «який не існує в дійсності, але такий, що виникає завдяки технічним засобам». Інакше кажучи, «віртуальну реальність» у певному сенсі можна тлумачити як вигаданий світ, де будь-хто почуватиметься сміливішим і сильнішим, аніж є насправді…

 

Одностайної думки про те, коли сформувалися перші уявлення про віртуальну реальність, немає і досі. Наприклад, ще художники епохи Відродження у своїх роботах часто вдавалися до теми вигаданих світів, які мали небагато спільного із реальністю. А театральні діячі закликали розглядати як дійсність те, що відбувається на сцені, а для цього треба було максимально абстрагуватися від поточної реальності.

 

Перші спроби створення штучної реальності за допомогою технічних засобів датуються початком 1960-х років — майже тоді ж людство стало готувалося до підкорення космосу. Кінематографіст Мортон Гейліг побудував спеціальну машину Sensorama. Вона була оснащена стереоскопічним дисплеєм, рухомим кріслом, стереофонічною звуковою системою, вентиляторами й випромінювачами запахів. За допомогою цих засобів досягався ефект цілковитої присутності в імітованій поїздці на мотоциклі вулицями Нью-Йорка.

 

Наступні технології почали використовувати екрани, вбудовані в спеціальні шоломи, завдяки чому глядач міг повертати голову в різні боки. Зображення, що виводилося при цьому, моделювалося за допомогою комп’ютерів, які тоді саме почали активно розвиватися. З 1970-х років технології віртуальної реальності почали широко застосовуватися для військової підготовки, у медицині, в проєктуванні автомобілів та як льотні тренажери, що моделюють польоти. До того ж технології віртуальної реальності безперервно вдосконалювалися паралельно до розвитку інформаційних технологій загалом.

 

На початку XXI сторіччя прилади віртуальної реальності (шоломи, спеціальні рукавички) стали доступними для масового користувача, що послужило потужним поштовхом для розвитку інтерактивних комп’ютерних ігор, заснованих на взаємодії гравця з віртуальним світом. Водночас технології віртуальної реальності стали одним із базових складників четвертої промислової революції, пов’язаної з масовим упровадженням кібернетичних технологій у промисловість. У 2021 році засновник Facebook Марк Цукерберг оголосив про початок робіт над віртуальним усесвітом, який, за його словами, має замінити мобільні пристрої, що нині переважають у всьому світі. Усе це супроводжується подальшим удосконаленням технологій впливу на органи чуттів, аж до створення приладів, які безпосередньо підключатимуться до нервової системи людини.

 

Упевнено можна стверджувати, що технології цифрової реальності лише починають набирати обертів, а в майбутньому архітектори віртуальної реальності створюватимуть цілі світи для навчання, роботи та відпочинку. Ці світи зможуть і точно відтворювати дійсність, і цілком відрізнятися від неї законами фізики чи способами сприйняття навколишнього середовища.

 


Потрібні царини знань (hard skills)



 

 

Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 читати фантастику;

ходити до кінотеатрів з різними спецефектами;

грати в ігри доповненої чи віртуальної реальності.

 

Характеристики професії


 

 

Пов’язані професії


Дизайнер віртуального світу — фахівець із формування стильової концепції і створення естетичних візуальних рішень для віртуальних світів та елементів віртуальної реальності. Розробляє ергономіку віртуальної реальності, яка оптимально відповідає завданням проєкту.

 

UI/UX-дизайнер — фахівець із проєктування інтерфейсів користувача. Забезпечує максимально ефективну та комфортну взаємодію користувача з кінцевим продуктом. Здійснює опитування користувачів. Тестує продукт на етапі розробки для подальшого внесення виправлень.

 

VR-сценарист — фахівець із розробки сценарію віртуального середовища. На основі ідеї проєкту ретельно прописує всі елементи віртуального світу, вигадує персонажів і сюжетну лінію.




Архітектор інформаційних систем

 


Можливості обчислювальної техніки щороку розширюються нечуваними темпами. Найдешевший смартфон сьогодні в мільйони разів потужніший за перші суперкомп’ютери, що з’явилися в 1960-ті роки.

 

Інформаційні системи майбутнього зможуть знаходити, обробляти та зберігати колосальні обсяги даних. Ці системи створюватимуться для розв’язання завдань як у певній галузі людської діяльності (промисловості, медицині, економіці тощо), так і в глобальних масштабах. Головним завданням усіх цих систем стане надання відповідей на будь-які запитання користувачів. І користувачами, очевидно, будуть не лише люди, а й комп’ютери, які звертатимуться до інформаційної системи як до бази даних.

 

Уже сьогодні інформаційні системи великих компаній — це «мурашники», тобто складні структури з об’єднаної в загальну локальну мережу комп’ютерної техніки. Вони використовують спеціально налаштоване програмне забезпечення, завдяки якому вся система виконує поставлені завдання. Зазвичай такі системи не виникли «за один день», а формувалися протягом десятиріч. До десятка-двох комп’ютерів, об’єднаних загальною базою даних, згодом додавалися нові й нові обчислювальні ресурси. Установлене спочатку програмне забезпечення повсякчас удосконалювалося і модернізувалося через так звані «прибудови» — доповнення, не передбачені спочатку, а створені за потреби. У певний момент у такій інформаційній системі починаються збої, розібратися в яких інколи просто неможливо — надто складні хитросплетіння різнорідного програмного забезпечення та баз даних.

 

Природно виникає загальна вимога до інформаційних систем майбутнього — попри всю свою складність, вони повинні мати досить просту структуру й забезпечувати швидку та зручну роботу користувачів. Шукатиме шляхи розв’язання такого завдання архітектор інформаційних систем. Він не лише продумуватиме організацію нових високотехнологічних комп’ютерних структур, але й розбиратиметься з наявними «лабіринтами» старих інформаційних систем, упорядковуючи їх. Для цього йому потрібно досконало орієнтуватися в тонкощах інформаційних технологій і добре розуміти всі можливі нюанси, пов’язані зі сферою застосування інформаційної системи.

 


Потрібні царини знань (hard skills)


 

 



Особисті захоплення, що впливають на вибір професії

 

Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


• програмувати;

 налаштовувати комп’ютерні мережі;

 розв’язувати складні головоломки.

 

Характеристики професії


 


Пов’язані професії


Розробник інтелектуальних систем — фахівець із розробки технічних чи програмних систем, здатних розв’язувати складні завдання з урахуванням бази знань у конкретній предметній царині. Розробляє алгоритми вироблення логічних зв’язків та пошуку нестандартних рішень.

 

Системний програміст — фахівець із розробки базового програмного забезпечення, методів та інструментів моделювання, аналізу й побудови програмних продуктів, скерованих на розв’язання проблем надійності, продуктивності та безпеки ІТ-систем.

 

Менеджер ІТ-продуктів — фахівець з керування життєвим циклом інформаційних проєктів. Організує створення, виведення на ринок, просування, продаж, технічну підтримку, розвиток та виведення з ринку ІТ-товару.




Дизайнер нейроінтерфейсів

 


1924 року німецький психіатр Ганс Бергер зробив відкриття — виявив, що людський мозок виробляє електричні сигнали, які можна зафіксувати за допомогою технічних засобів. Срібні електроди прикріплювали на шкіру голови і з’єднували з чутливим гальванометром — вимірювальним приладом, що відображає електричну напругу до однієї десятитисячної вольта. Ця технологія лягла в основу електроенцефалографії (ЕЕГ) — методу дослідження головного мозку для виявлення причин різноманітних захворювань.

 

1965 року американський композитор Ельвін Люсьєр створив музичний твір «Музика для соло-виконавця», у якому він використовував обладнання для посилення електричних сигналів мозку. З їхньою допомогою витягувався звук із ударних інструментів. По суті, це був один із найперших прикладів прямої взаємодії нервової системи людини з машинними засобами. Пізніше його почали називати «прямий нейронний інтерфейс» або «інтерфейс мозок-комп’ютер» (англійською «brain-computer interface» або BCI). Останній термін увів в обіг професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Жак Відаль, який досліджував можливості цієї технології в 1970-х роках.

 

Взаємодія технічних пристроїв з мозком у вигляді електричних імпульсів знайшла своє застосування насамперед у медицині. Після численних дослідів на тваринах у середині 1990-х років в організм людини було імплантовано перші пристрої, за допомогою яких удалося відновити пошкоджені функції слуху й зору, а також втрачені рухові навички. Крім того, відкрилися широкі перспективи для протезування кінцівок. Штучні руки й ноги, що з’явилися на початку XXI сторіччя, не лише керуються силою думки, а й дають змогу людині відчувати предмети — їхню температуру, форму, шорсткість поверхні. Утім, цим можливості нейроінтерфейсу аж ніяк не обмежилися.

 

Фахівці стверджують, що завдяки об’єднанню людини з комп’ютером можна неабияк розширити потенціал людського мозку. Заснована Ілоном Маском компанія Neuralink розробила мікрочип для вживлення в мозок. Завдяки йому стане можливим силою думки керувати комп’ютером чи мобільним телефоном (уводити текст, малювати в графічних редакторах, відкривати програми). У 2021 році було оголошено про успішні досліди на тваринах, унаслідок яких мавпа за допомогою такого процесора навіть змогла грати в комп’ютерні ігри.

 

У майбутньому дизайнер нейроінтерфейсів розроблятиме пристрої, завдяки яким людина зможе безпосередньо підключатися до керування складними технічними системами — транспортними засобами, виробничими лініями, космічними кораблями. Уявіть-но лишень автомобіль, для керування яким не потрібно крутити кермо чи натискати на педалі, адже водій відчуває його як власне тіло й може миттєво реагувати на будь-які зміни. Технолог виробничої лінії зможе підключитися до складної автоматизованої системи керування цілісіньким заводом і відчути те місце, в якому виникла неполадка. Навіть людина з уродженим дефектом зору зможе побачити світ за допомогою мільярдів камер, розкиданих по всій планеті.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 


 


Особисті захоплення, що впливають на вибір професії

 

Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 вивчати будову людського тіла;

 займатися робототехнікою;

збирати електронний конструктор.

 

Характеристики професії


 


Пов’язані професії


Нейробіолог — фахівець із фізіології, біохімії та принципів функціонування людського мозку. Вивчає взаємозв’язки свідомості людини та дій, шукає закономірності, що пояснюють функціональні реакції мозку на різних рівнях взаємодії. Розробляє математичні моделі роботи нервової системи.

 

Нейроінженер — фахівець із відновлення та розширення функцій людини за допомогою прямої взаємодії між нервовою системою і штучними пристроями. Розробляє технічні засоби, здатні інтерпретувати й контролювати сигнали нервової системи та надавати цілеспрямовані відповіді.

 

Нейропсихолог — фахівець зі взаємозв’язку структури і функцій головного мозку з психічними процесами та поведінкою людини. Діагностує і аналізує порушення вищих психічних функцій. Установлює закономірності функціонування мозку за взаємодії організму із зовнішнім та внутрішнім середовищами.




Кібертехнік


 

У 1980-х роках великі компанії почали встановлювати в себе сучасну складну комп’ютерну техніку. І тоді виник запит на фахівців, які могли б налагоджувати та обслуговувати обчислювальне обладнання. Пізніше, коли комп’ютери почали пов’язувати між собою для створення мереж, ця потреба стала ще нагальнішою. Вважається, що першу локальну мережу було створено в міністерстві оборони США — Пентагоні. Її налагодженням займалися найліпші тогочасні фахівці з інформаційних технологій. З розвитком інтернету, розробкою програмного забезпечення та розповсюдженням персональних комп’ютерів цю роботу стали виконувати не комп’ютерні генії, а штатні працівники — системні адміністратори. Так почали називати фахівців, завдання яких полягало в забезпеченні безперервного функціонування обладнання в організації.

 

Сьогодні вже неможливо уявити сучасну компанію без сисадмінів. До їхніх обов’язків, окрім збирання та обслуговування комп’ютерів і серверних станцій, входить забезпечення мережевої безпеки організації. Інакше кажучи, сисадміни роблять усе можливе й неможливе, щоб не лише підтримати справність комп’ютерної техніки, але й зберегти всі дані, які на цій техніці зберігаються або передаються комп’ютерною мережею.

 

Фахівці стверджують, що в майбутньому професія системного адміністратора може дещо еволюціонувати відповідно до нових запитів. Безперервний розвиток інформаційних технологій та впровадження у повсякденне життя інтернету речей (об’єднання всіх можливих електронних пристроїв і навіть звичайних предметів, обладнаних сенсорами, в єдину комп’ютерну мережу, щоб вони могли взаємодіяти між собою) призведе до появи так званих розумних середовищ. Приклад такого середовища — розумний дім. Це квартира чи будинок, оснащений автоматизованими пристроями, що керуються центральним процесором для створення максимально комфортних умов для проживання без втручання людини. Крім того, розумним середовищем може бути будь-який організований простір із максимально автоматизованим керуванням — розумне виробництво, розумна транспортна система, розумне місто. Розумне середовище реагуватиме на запити людини, створюючи сприятливі умови для роботи, відпочинку чи розваг. При цьому, як і будь-яка інша локальна мережа, розумні середовища будуть підключені до глобальної мережі інтернет для взаємодії із зовнішнім світом.

 

У майбутньому кібертехнік розумних середовищ (така назва пасуватиме цьому фахові більше, аніж системний адміністратор, тобто «керівник системи») забезпечуватиме обслуговування та безпеку всього інтелектуального обладнання і мереж, що його з’єднують, подібно до того, як це роблять сучасні сисадміни з наявною сьогодні комп’ютерною технікою.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 



 

Особисті захоплення, що впливають на вибір професії

 

Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


• розбиратися в інноваційних технологіях;

 налаштовувати комп’ютерні мережі;

• розв’язувати складні головоломки.

 

Характеристики професії


 

 

Пов’язані професії


Системний адміністратор — фахівець, який забезпечує безперервну роботу комп’ютерної техніки, локальної мережі, програмного забезпечення в різноманітних організаціях. Відповідає за мережеву безпеку і працездатність комп’ютерів та серверів.

 

Сервісний інженер — фахівець зі встановлення, обслуговування та ремонту високотехнологічної техніки (комп’ютерів, телевізійних систем, сигналізацій тощо). Контролює технічний стан техніки, що обслуговується, замовляє деталі та агрегати, потрібні для її ремонту.

 

SRE-інженер — фахівець, який забезпечує надійність, стабільність і продуктивність роботи комп’ютерної техніки. Локалізує та усуває помилки у програмному забезпеченні. Оцінює роботу систем за певними показниками. Бере участь у проєктуванні архітектури апаратних засобів підприємства.




Фахівець з концепт-арту

 


Зір — найважливіше з основних чуттів людини. Майже половина мозку безперервно зайнята переробкою зорової інформації. Відповідно, більшу частину інформації людина сприймає саме у вигляді зорових образів. І старе прислів’я «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» зайвий раз підтверджує цей факт.

 

Важко сказати, хто першим здогадався висловити свою ідею малюнком, щоб вона стала зрозумілою всім навколо. Цілком можливо, що ще якийсь первісний мисливець намалював на стіні печери мамонта, оточеного людьми зі списами, щоб пояснити своїм товаришам ефективнішу, на його думку, схему нападу на цю тварину.

 

Згодом, коли малювання з нехитрого заняття перетворилося на образотворче мистецтво, художники писали свої картини зовсім не так, як сучасні принтери друкують фотографії, тобто одразу в усіх деталях і фарбах. Спочатку митці створювали ескізи — прості зображення, у яких визначалися основні складники сюжету (кількість персонажів, їхні пози, взаємне розташування тощо). І лише після того, як ці замальовки давали загальне уявлення про сюжет картини, художник брався до детального опрацювання окремих елементів. Цікавий факт: найчастіше деталі прописувалися не самим майстром, а його учнями, як це було, наприклад, з багатьма роботами Рафаеля.

 

У 1930-х роках студія Волта Діснея почала використовувати термін «концепт-арт», розуміючи його як створення візуального дизайну будь-якого предмета, персонажа чи оточення (локації), які ще не існують. Якщо перекласти «концепт-арт» з англійської («concept» — концепція, ідея; «art» — мистецтво), то вийде щось на кшталт «зображення концепції», «показ ідеї» — саме те, про що йшлося вище.

 

Концепт-арти широко використовуються у створенні фільмів, анімацій, відеоігор, коміксів та інших проєктів, пов’язаних із зоровими образами. З їхньою допомогою вдається вибрати основний настрій і стиль візуального оформлення вже на старті проєкту. Це дає змогу скоординувати всі подальші дії, які виконуватимуть різноманітні фахівці. Інакше кажучи, за допомогою концепт-арту можна пояснити цілій групі фахівців, якого загального результату треба досягти у фіналі.

 

Чому ж фахівець із концепт-арту — це професія майбутнього, якщо ця галузь діяльності вже давно всім добре відома й досить поширена? Річ у тім, що стрімкий розвиток технологій дає підстави стверджувати, що незабаром візуальний (зоровий) компонент передачі інформації буде витіснений зі своїх позицій. Технології прямого підключення комп’ютера до мозку людини дадуть змогу створювати такі віртуальні світи, у яких визначальними цілком можуть бути не візуальні образи, а геть інші відчуття — запахи, звуки й навіть поки що не відомі почуття та переживання. Наприклад, можна буде створити ігровий симулятор собачого світу — з можливістю відчувати буквально все, що відчуває ця тварина у повсякденному житті. А як відомо, для собак нюх — це значно важливіше чуття, аніж зір, який у них досить слабкий і до того ж іще й чорно-білий. Насправді це найпростіший приклад, який бодай якось можна собі уявити.

 

Фахівець з концепт-арту, на відміну від наявних сьогодні концепт-дизайнерів чи концепт-артистів, має бути не просто «рисувальником», а художником у ширшому значенні цього слова. Для вираження ідеї він повинен уміти використовувати різні форми подачі (запахи, звуки, смакові відчуття тощо). Його завданням стане створення загальної концепції проєкту, візуальний складник у якому зовсім не обов’язково відіграватиме вирішальну роль.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 


 


Особисті захоплення, що впливають на вибір професії

 

Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 створювати декорації та спецефекти для театральних вистав;

 продумувати до дрібниць різноманітні події;

 ходити на виставки сучасного мистецтва.

 

Характеристики професії


 


Пов’язані професії


Ілюстратор — фахівець зі створення зображень, графіки та художніх образів на базі текстової інформації. Створює ілюстрації до книжок, журналів, мультфільмів, фільмів, рекламних роликів. Може спеціалізуватися на малюванні коміксів чи карикатур.

 

Геймдизайнер — фахівець із проєктування ігрового процесу, що розробляє правила та структуру гри. Продумує всі супутні до гри деталі — діалоги, коментарі, кат-сцени (відеовставлення), оформлення коробки гри для продажу. Координує роботу всіх фахівців, залучених до створення гри.

 

Промохудожник — фахівець зі створення ілюстрацій для презентації медійних продуктів. Надає значення підвищеній деталізації малюнків, щоб передати атмосферу й відобразити сюжет гри, фільму, серіалу чи коміксу.





Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат "Навички і професії майбутнього"»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є неймовірно захопливий комплект розумних плакатів «Світ навколо».