Notice: Undefined index: product_id in /var/www/bizz.monolith.in.ua/catalog/model/catalog/article.php on line 22 Легка промисловість, стаття до плакату - Навички і професії майбутнього

Легка промисловість


Найвірогіднішими шляхами розвитку легкої промисловості стануть підвищення екологічності виробництва і матеріалів, а також індивідуальний підхід до задоволення потреб кожного споживача. Сьогодні продукція легкої промисловості становить серйозну проблему для екології через свою масовість і дешевизну. Наприклад, пластикові пакети і ватні палички вже заборонені в багатьох країнах світу, бо ці вироби обернулися справжнісінькою катастрофою для довкілля. Водночас попит на предмети споживання, які випускає легка промисловість, лише зростає. А це означає, що потрібно знаходити надзвичайно гнучкі й новаторські рішення, щоб без шкоди для довкілля виготовляти гарні та зручні одяг і взуття, функціональні меблі та стильний інтер’єрний декор, ефективні предмети особистої гігієни і товари для дому.

 



ПЕРСПЕКТИВНІ ПРОФЕСІЇ



Fashion-дизайнер візуальних ефектів


Дизайнер розумних тканин і альтернативних матеріалів


Інженер розумного одягу та взуття


Фахівець із ресайклінгу текстилю


Цифровий кравець



 

Fashion-дизайнер візуальних ефектів

 


Відоме прислів’я «Зустрічають по одежі, а по розуму проводжають» виникло невипадково. Зір — це найважливіший канал сприйняття навколишнього світу в більшості людей, тому саме зоровий образ формує перше враження про особу під час знайомства. Ця нехитра істина була помічена неймовірно давно, тож люди з давніх-давен приділяли особливу увагу своєму зовнішньому вигляду. Одяг, як один з елементів зовнішності людини, міг чимало розповісти про свого власника — його соціальний статус, достаток, рід занять.

 

Згодом люди, які займалися виготовленням одягу, навчилися за його допомогою приховувати різні недоліки фігури, а натомість підкреслювати переваги. Варто зазначити, що в різні часи канони краси неабияк відрізнялися. Те, що було гарним в одній культурі, могло вважатися таким, що відштовхує, в іншій. З цього можна дійти невтішного висновку, що краса — це радше відповідність певним канонам, своєрідна зорова ілюзія. Проте кравці й модистки завжди робили все можливе, щоб їхні клієнти максимально створювали цю ілюзію для людей довкола.

 

Особа, яка живе в суспільстві, постійно контактує з іншими людьми. І безперервно передає оточенню інформацію про себе за допомогою форми, кольору та матеріалів свого вбрання. Привернути увагу до власної персони вдається завдяки використанню яскравих та помітних елементів одягу: бантів, рюшів, блискіток. І, навпаки, збалансований зовнішній вигляд дає змогу людині та її оточенню зосередитися на інших об’єктах — роботі, розмові, доповіді.

 

Сучасні модельєри одягу створюють його не інтуїтивно, як це було сторіччя тому, а орієнтуючись на наукові знання з психології, фізіології та дизайну. Водночас безперервний прогрес дає змогу використовувати в одязі цілком нові візуальні технології — кольорові та світлові поєднання, голографії, люмінесценцію, лазерну анімацію та інші, можливо, поки що навіть не відкриті ефекти. Завдання fashion-дизайнера візуальних ефектів полягатиме у створенні різноманітних візуальних образів в елементах одягу. Крім зорової корекції фігури та створення яскравого образу, візуальні ефекти виконуватимуть ще одну практичну функцію — забезпечуватимуть безпеку в темну пору доби. Вже зараз у багатьох країнах світу законодавчо закріплено обов’язкову наявність світловідбивальних елементів на одязі, щоб зробити пішоходів помітнішими у сутінках. Тож будь-які ефекти, що привертають увагу, підуть лише на користь.

 

 

Потрібні царини знань (hard skills)



 


Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


• шити одяг для ляльок та іграшок;

 експериментувати з убранням;

стежити за модою та продумувати стильні образи.


Характеристики професії



Пов’язані професії

 

Дизайнер одягу — фахівець зі створення нових моделей одягу. Розробляє ескіз майбутнього костюма, а відтак створює за ним лекала і формулює чіткі інструкції щодо пошиття, що включають вказівки про матеріали, які використовуватимуться, кількість швів тощо.

 

Закрійник — фахівець з розкрою матеріалів для пошиття одягу, взуття та інших виробів із тканини. Допомагає замовникові вибрати фасон і дає рекомендації щодо матеріалів для виготовлення одягу (взуття тощо).

 

Художник-костюмер — фахівець, який відповідає за розробку костюмів для театру, кіно чи телебачення. Створює візуальні образи всіх персонажів, стежачи за тим, щоб ці образи відповідали баченню режисера та епосі. Не плутати з професією костюмера, який забезпечує транспортування костюмів і догляд за ними.



 

Дизайнер розумних тканин і альтернативних матеріалів

 


З матеріалами, з яких пошитий майже весь сучасний одяг, пов’язані різні проблеми, що потребують вирішення. Перша проблема — екологічна. Весь одяг, у тому числі звичні джинси і навіть просто біла футболка, пошитий із пофарбованих тканин. Найдавніший фрагмент пофарбованого лляного полотна, знайдений археологами, було виготовлено близько 30 тис. років тому. Інакше кажучи, хибно стверджувати, що фарбувати тканину люди почали нещодавно. Для фарбування досить довго використовувалися природні барвники: рослинні екстракти, пігменти тваринного походження, мінерали і навіть гриби. Різними барвниками, залежно від їхньої доступності, послуговувалися різні верстви населення. Наприклад, пігмент пурпур, що його видобували з певних видів морських молюсків, був настільки дорогим, що пофарбоване ним вбрання символізувало достаток і високе становище в суспільстві.

 

У середині XIX сторіччя хімік Вільям Перкін створив перший синтетичний барвник мовеїн, за допомогою якого, за іронією долі, тканині можна було надати тих самих пурпурових відтінків. У наступні десятиліття галузь синтетичних барвників розвивалася так стрімко, що вже на початку XX сторіччя натуральні барвники припинили використовувати у тканинній промисловості. Сьогодні на фарбування одного кілограма тканин потрібно від 30 до 60 літрів води. У стічних водах, які утворюються після фарбування, міститься велика кількість важких металів і токсичних сполук. У глобальному масштабі до 20 % усього забруднення світових вод припадає саме на текстильну промисловість. До того ж понад 30 токсичних сполук, що містяться у стічних водах, неможливо вилучити через фільтрування на стандартних очисних спорудах. Крім того, дуже багато пестицидів і хімікатів, що завдають шкоди навколишньому середовищу, використовується в ході вирощування найпоширенішої сировини для тканин — бавовни і льону.

 

Друга проблема — етична — полягає у використанні для пошиття одягу матеріалів тваринного походження. Щороку дедалі більше людей виступає проти натуральних шкіри, хутра, вовни і шовку, бо всі ці матеріали — продукт насильства над тваринами.

 

Уже сьогодні з’являються фахівці, які успішно вирішують описані проблеми, створюючи альтернативні види тканин і матеріалів для одягу. Так, наприклад, для екологічного фарбування текстилю послуговуються білковими молекулами — протеїнами, які вщеплюються у волокна тканини ще на етапі їхнього виготовлення. Тож подальше фарбування уже не потрібне. Для отримання самих волокон використовують дріжджі, водорості, пелюстки квітів і навіть різноманітні відходи. Запропоновано навіть технологію продукування тканинних волокон просто з повітря. Така тканина не лише не завдає шкоди довкіллю, але й вилучає надлишки вуглекислого газу з атмосфери, очищуючи її!

 

У майбутньому завданням дизайнерів матеріалів для виготовлення одягу стане не лише турбота про екологію та братів наших менших, а й створення «розумного» текстилю — тканин, здатних змінювати колір, світитися, переінакшувати свій малюнок, міняти властивості залежно від навколишньої температури, фіксувати дані про стан організму людини та багато іншого. Одяг із таких матеріалів буде теплий у холодну погоду і забезпечить ліпше охолодження у спеку, подасть сигнал небезпеки в разі виявлення шкідливих речовин або викличе швидку допомогу, якщо людині стане зле.



Потрібні царини знань (hard skills)

 



 

Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


• вивчати нові технології;

 дбати про довкілля;

• вигадувати речі, які змінять світ на краще.

 

Характеристики професії


 

Пов’язані професії


Десинатор — фахівець із розроблення малюнка на тканині — займається укладанням і введенням програм для вишивального або плетільного обладнання.


Обробник тканини — фахівець з обробки й укладання тканин на швейному виробництві. Забезпечує транспортування, підготовку і зшивання тканини на промисловому швейному устаткуванні. Він також обслуговує автоматизовані швейні лінії.


Інженер текстильного виробництва — фахівець, що спеціалізується на процесах виготовлення пряжі, ниток, тканин та інших текстильних виробів із волокон рослинного, тваринного і хімічного походження.

 


 

Інженер розумного одягу та взуття

 


Електронні гаджети за доволі короткий час стали невіддільною частиною сучасного життя. Смартфони, планшети, мініатюрні камери, фітнес-трекери і розумні годинники — усі ці пристрої вже давно стали нашим повсякденням і ні в кого не викликають подиву. Цікаво, що першим гаджетом можна вважати маленький годинник, створений ще в XVI сторіччі німецьким винахідником Петером Генляйном. Саме йому на думку спала вдала ідея, що набагато зручніше дізнаватися про час не за курантами на церковній вежі головної площі міста, а за допомогою невеличкого приладу розміром з табакерку, який завжди можна носити із собою.

 

Портативність — головна особливість будь-якого гаджета. Саме слово «гаджет» походить з французького gâche (скоба, пряжка, застібка), що вказує на «пристібання» таких пристроїв. Завдяки компактним розмірам і малій вазі гаджети легко поміщаються в кишенях одягу.

 

А якщо зробити гаджетом сам одяг? Перші спроби поєднати одяг та електричні елементи почали робити майже відразу після винаходу електричних ламп розжарювання. У 1884 році газета The New York Times опублікувала рекламну статтю про компанію, що пропонувала послугу живих світильників — дівчат, у сукні яких були вбудовані лампочки. 1968 року на виставці «Покриття тіла» в Музеї сучасних ремесел у Нью-Йорку поряд зі спеціальним одягом (скафандрами, вогнетривкими костюмами і захисними комбінезонами) був представлений звичайний повсякденний одяг із різноманітними вбудованими пристроями. Там були жилетка з електропідігрівом, куртка мотоцикліста зі стоп-сигналами, що спалахували, і вказівниками поворотів на спині, а також пояс з умонтованим радіоприймачем.

 

Справжнісінький бум розумного одягу почався в 1980-ті роки з появою концепції переносних комп’ютерів. Науковці навчилися виготовляти мініатюрні процесори, які можна кріпити на предмети одягу. Кросівки Puma, випущені в той час, можна було під’єднати до настільного комп’ютера, щоб дізнатися пройдену за день відстань і кількість спалених калорій.

 

З розвитком технологій з’явилася можливість оснащувати одяг різноманітними сенсорами для вимірювання частоти пульсу і дихання людини, відстежування її рухів, отримання інформації про температуру навколишнього середовища та вміст у ньому хімічних речовин. До того ж сенсори не вшиваються у тканину: матеріал одягу вже сам по собі є таким сенсором. Ці технології відкривають перед фахівцями неабиякі перспективи. Тож у майбутньому інженери розумного одягу та взуття зможуть виготовляти речі, які, поза всім іншим, автоматично зніматимуть потрібні мірки з людини, яка їх одягла чи взула, і передаватимуть цю інформацію персональному цифровому кравцю.

 

Ще одна можлива галузь використання розумного одягу — технологія Motion capture («Захоплення руху»), за якої рухи реальної людини переносяться на тривимірну модель. Сьогодні такою технологією послуговуються переважно для створення тривимірної анімації та спецефектів у фільмах, мультфільмах і комп’ютерних іграх. У перспективі людина в розумному одязі зможе виступати перед аудиторією, перебуваючи за тисячі кілометрів від того місця, просто керуючи своїм віртуальним аватаром. Аналогічно можна буде організовувати онлайн-конференції з віртуальними учасниками або, скажімо, керувати голограмою казкового персонажа.

 

 

Потрібні царини знань (hard skills)

 


 



Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 збирати електронні конструктори;

• вбирати ляльок та іграшки в незвичайний одяг;

 вивчати інноваційні технології.

  

Характеристики професії


 

Пов’язані професії


Дизайнер розумного одягу та взуття — фахівець із розробки дизайну розумного одягу. Відповідає за те, щоб технологічний одяг був не лише розумним, а й привабливим.


Програміст переносних пристроїв — фахівець із розробки програмного забезпечення для гаджетів і розумного одягу, завдяки якому ці пристрої виконують свої функції та можуть взаємодіяти з комп’ютерами й іншими електронними технічними засобами.


Ортопед — спеціаліст із профілактики та лікування порушень у скелетно-м’язовій системі людини. Завдяки його роботі одяг не лише зручний і не шкодить поставі, а й здатний лікувати, усуваючи різні дефекти опорно-рухового апарату.

 

 


Фахівець із ресайклінгу текстилю



«Усе нове — це добре забуте старе», — стверджує відомий вислів. Так само й поняття «ресайклінг», яке набуло популярності в контексті нинішніх екологічних тенденцій і означає обробку й повторне використання відходів, аж ніяк не новинка.

 

Ще з давніх-давен люди намагалися дати друге життя уживаним речам. У Єгипті роль збирачів сміття протягом багатьох сторіч виконують заббаліни, в Індії — представники касти недоторканних. У середньовічній Європі збором, сортуванням та переробкою сміття займалися міські безробітні, переселенці з сіл чи іммігранти без засобів на прожиття. Кістки можна було здати на костопальний завод для виробництва клею і добрив; полотняні ганчірки, папір та мотузки — для виготовлення паперу; вовняні ганчірки — для переробки на ткацьких фабриках. Збирачі ганчір’я навіть мали свої назви: «ганчірники», «лахмітники», «шматярі». Між іншим, навіть такий предмет меблів, як шифоньєр, походить від французької назви збирача ганчір’я — «chiffonnier» (від «chiffe» — старе ганчір’я). У Бретані лахмітники відігравали важливу роль у місцевій економіці. Ще в першій половині ХІХ сторіччя ткацька фабрика в Кот-дю-Нор щорічно переробляла понад 450 тонн ганчір’я. Тоді ж це ремесло набуло широкого розмаху і в Парижі та Нью-Йорку, де з поселень ганчірників утворювалися цілісінькі квартали.

 

З розвитком промисловості та впровадженням нових технологій лахмітництво пішло на спад — пропонована збирачами ганчір’я сировина настільки знецінилася, що вже не могла забезпечувати навіть мінімальних засобів на прожиття. За іронією долі, неабияку роль у боротьбі з ганчірниками відіграли екологічні організації, які вимагали заборони цієї професії через недотримання санітарних норм у процесі добування та зберігання текстильних відходів. Бо 1920 року це навіть призвело до спалаху епідемії чуми в Парижі.

 

І ось через сто років люди знову збагнули, що повторна переробка старого одягу надзвичайно економить місце на звалищах, скорочує витрати енергії та кількість шкідливих викидів в атмосферу, бо не потребує видобутку і транспортування нових ресурсів. До того ж найчастіше переробка коштує набагато дешевше, ніж виробництво з нуля. Екологи забили на сполох — надмірне споживацтво у світовій індустрії моди призвело до появи тенденції «швидкої моди», коли люди сприймають одяг як одноразовий і викидають речі вже після першого носіння.

 

Фахівець із ресайклінгу текстилю займатиметься вирішенням проблеми надмірної кількості тканинних відходів, що складаються не лише з викинутого одягу, а й утворених у процесі виробництва у швейній, бавовняній чи волоконній промисловості. Завдяки механічній чи хімічній обробці вторинної сировини можна буде отримувати не лише новий одяг, а й хімікати та будівельні матеріали.

 

 

Потрібні царини знань (hard skills)




 

Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 замислюватися про те, як змінити світ на краще;

 вигадувати ідеї для подолання екологічних проблем.

  

Характеристики професії


 

 

Пов’язані професії


 Ресайклінг-технолог — фахівець із розробки та впровадження технологій багаторазового використання матеріалів і безвідходного виробництва.

 

Технолог з утилізації відходів — фахівець зі знешкодження побутових та промислових відходів, що не піддаються повторній переробці. Розробляє та впроваджує способи використання відходів для отримання електроенергії або альтернативної сировини для виробництва будівельних матеріалів, добрив тощо.

 

Інженер із переробки й утилізації пластиків — фахівець із процесів перетворення відходів з полімерних матеріалів (пластиків, каучуків, гуми) на вторинну сировину, енергію чи готову продукцію (наприклад, будівельні матеріали). Здійснює сортування пластиків за видами та обирає для кожного з них свій спосіб переробки (механічний, хімічний, термічний).

 


 

Цифровий кравець

 


Як відомо, на людині ідеально сидить лише те вбрання, що пошите за індивідуальними мірками, — так зване «індпошиття». Будь-який фабричний одяг виготовляється за усередненими мірками. Береться, наприклад, сто осіб приблизно одного зросту й ваги, з яких знімаються всі потрібні мірки, відтак виводяться середні значення вимірів. На їхній основі створюється еталонний манекен. Саме з цього манекена дизайнери роблять лекала для серійного випуску одягу одного розміру (для іншого розміру знімаються мірки з інших ста осіб, які мають приблизно однакові зріст і вагу). Ось чому перед придбанням у крамниці одяг приміряють — щоб обрати найвідповідніший за розміром. Трапляється й таке, що навіть перемірявши кілька розмірів, усе одно не вдається підібрати прийнятний варіант: одяг або висить безформними складками, або надто обтискає, сковуючи рухи. «У вас нестандартна статура», — кажуть у такому разі продавці.

 

У звичайній крамниці завжди можна приміряти кілька різних розмірів і повернути ті, які не підійшли, не завдавши нікому незручностей, а ось у разі замовлення одягу в інтернет-магазині завжди є ризик, що одяг не того розміру доведеться пересилати назад продавцеві. А це зайві витрати часу і коштів на пересилання. До того ж річ, яка терміново потрібна комусь, може тим часом «мандрувати» поштовими відділеннями. Щоб вона при цьому не зіпсувалася, варто щоразу якісно її пакувати. Загалом це надзвичайно незручно.

 

Недолік індивідуального пошиття сьогодні — необхідність особистої присутності в ательє для точного зняття мірок. До того ж, як і будь-яке несерійне виробництво, таке виготовлення одягу коштує набагато дорожче, ніж масове фабричне. У майбутньому всі ці недоліки усуватиме фахівець, який зможе знімати всі мірки з клієнта дистанційно — за допомогою сканувальних пристроїв, убудованих, наприклад, у смартфон. Відтак залишиться усього-на-всього створити програму для спеціального 3D-принтера, який роздрукує потрібну модель одягу з урахуванням усієї отриманої інформації. Готову програму цифровий кравець надішле клієнтові у вигляді файлу електронною поштою, а потім покупець просто роздрукує ідеально відповідну за розміром обновку в найближчому 3D-центрі. Вони, як і сучасні магазини, будуть у кожному районі міста.

 

 

Потрібні царини знань (hard skills)

 



 

Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 стежити за модою і мистецтвом;

• займатися рукоділлям і створювати аксесуари;

 здоровий дух конкуренції та змагань.

  

Характеристики професії


 

 

Пов’язані професії


Індивідуальний стиліст — фахівець, який дає клієнтам поради щодо створення стильного і привабливого образу на основі індивідуальних особливостей їхньої зовнішності, способу життя та особистих уподобань.

 

Моделлер — фахівець, що створює онлайн-презентації нових колекцій одягу, в яких демонструються всі сильні та яскраві сторони новинок. Він також дає загальні рекомендації щодо цільової аудиторії цього одягу.

 

3D-друкар одягу — фахівець, який підбирає вихідні матеріали для 3D-друку готового одягу й забезпечує точну відповідність результату програмному зразку, задуманому спочатку.





Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат "Навички і професії майбутнього"»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є неймовірно захопливий комплект розумних плакатів «Світ навколо».