Медіа та журналістика


Уже незабаром очікується повне зникнення паперової преси: вона просто перестане окупатися. Найпевніше, відійде в минуле професія редактора. Виправляти тексти відповідно до певних вказівок уже сьогодні стає безглуздим у контексті нескінченного інформаційного простору. А такі традиційні редакторські функції, як визначення цільової аудиторії, добір теми оповіді й укладання авторського матеріалу відповідно до певного формату, перейдуть до переліку обов’язкових навичок журналіста. Інакше кажучи, професійний автор інформаційного контенту буде сам собі редактором, здатним саморуч визначати мету роботи та оптимальні канали трансляції свого продукту: соціальні мережі, аудіо- чи відеопотоки, текстові інформаційні платформи тощо.

 

Завдяки мережевим технологіям журналіст може діставати відгук на свою інформацію, а це означає, що на зміну простому мовленню прийде інтерактивне обговорення висвітлюваної теми. Крім того, з’являтимуться нові канали розповсюдження інформації (наприклад, за допомогою ігор), а також нові види подання інформації (скажімо, об’ємні зображення, доповнені запахами й відчуттям доторків).

 



ПЕРСПЕКТИВНІ ПРОФЕСІЇ



Дата-журналіст


Дизайнер відчуттів


Менеджер культурного простору


Розробник ігрових концепцій


Редактор генерованого контенту



 

Дата-журналіст

 


Англійський автор детективних романів Джеймс Гедлі Чейз ніколи не мешкав у США, але, попри це, у своїх творах він з приголомшливою точністю описував американські вулиці, міста та райони. Для достовірної передачі життя американських гангстерів він послуговувався енциклопедіями, довідниками, докладними дорожніми картами та словниками американського сленгу. Це чудовий приклад того, як різну довідкову інформацію чи базу даних можна використовувати для створення захопливих історій.

 

Цікаво, що Чейз працював над своїми романами в 1940–1970-ті роки — задовго до появи інтернету, тому користувався лише «паперовими» джерелами. Сьогодні, коли інтернет відкриває широкий доступ до різноманітної інформації, писати книжки йому було б набагато зручніше.

 

Прикметно, що до настання «цифрової ери», коли по необхідний довідник чи книжку потрібно було йти до бібліотеки, відносно складний доступ до інформації компенсувався якістю її подання. Написанням енциклопедичних видань займалися лише фахівці, а достеменність усіх даних ретельно перевірялася. Після того як будь-хто з охочих діставав доступ до глобальної комп’ютерної мережі, інформація ринула на споживача нестримним потоком, але її якість найчастіше була сумнівною — дуже багато даних потребують перевірки або ж вони відверто хибні. Саме тому, попри надлишок інформаційних джерел та всю простоту доступу до будь-яких даних, велика кількість користувачів потребує якісних і водночас доступно поданих відомостей.

 

Дата-журналіст (назва професії походить від англійського «data» — «дані», а не від календарного запису) писатиме статті, обробляючи при цьому різноманітну інформацію з інтернету. Збираючи статистику, звіти та різні дані, він аналізуватиме джерела й доходитиме висновків, на основі яких згодом формуватиметься журналістський матеріал. До того ж це може бути як цікава інфографіка, доповнена цифрами, діаграмами і схемами, так і живі історії із захопливим сюжетом, у яких простою та зрозумілою мовою подається складна для сприйняття інформація і пояснюється її значення.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 


 


Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 писати реферати, статті, наукові роботи;

• перевіряти знайдену в інтернеті інформацію;

• пояснювати складні речі простою мовою.

 

Характеристики професії



Пов’язані професії


Журналіст — фахівець, який висвітлює різноманітні події в засобах масової інформації. Збирає, обробляє та розповсюджує актуальну інформацію за допомогою медійних ресурсів. Впливає на формування суспільної думки.

 

Редактор — фахівець із підготовки до публікації окремих творів (статей, оповідань тощо) або видань загалом (книжок, журналів тощо). Розробляє концепцію видання, оцінює авторські тексти й займається літературним редагуванням.

 

Блогер — людина, яка веде щоденник в інтернеті, публікуючи власні статті, відеоролики, аудіофайли чи фотографії. Висвітлює цікаві для аудиторії теми, дістаючи прибуток з реклами продукції, що розміщується на його інтернет-сторінках.

 


 

Дизайнер відчуттів

 


Людина сприймає навколишній світ за допомогою органів чуття. Коли якісь предмети чи явища впливають на ці органи (звук — на вуха, світло — на очі, запах — на спеціальні аналізатори в носі тощо), у людини виникають відчуття.

 

Відчуття безпосередньо пов’язані з психічною діяльністю нервової системи і є основним етапом збору інформації. На основі відчуттів формується сприйняття — процес, що дає змогу сформувати уявлення про навколишній світ. Наприклад, людина бачить яблучний пиріг (відчуває його зором), вловлює аромат (відчуває його нюхом), дотиком визначає, що він теплий (відчуває його дотиком), а звук пирога (відчуття слухом), що розрізають, доповнює уявлення — і в підсумку весь цей комплекс відчуттів формує сприйняття. Людина визначає цей об’єкт саме як яблучний пиріг, а не як, скажімо, гумові чоботи.

 

Крім відчуттів, що безпосередньо пов’язані з органами чуття, в людини можуть виникати й інші відчуття, здатні не лише передати інформацію про фізичні властивості предмета, а й доповнити їх особливими сенсами. Наприклад, відчуття голоду при спогляданні пирога нагадає про те, що вже час попоїсти, а розуміння того, що пиріг не придбаний у магазині, а його спекла бабуся, подарує затишок та комфорт, і це допоможе організмові розслабитися та відпочити. Цікаво, що саме відчуття фіксуються в пам’яті. Тому згодом на їхній основі можна буде відтворити антураж — уявити саме той яблучний пиріг, навіть якщо його не буде поряд («ним навіть не пахне», як зазвичай кажуть у такому разі).

 

Найцікавіше, що сприйняттям довкілля можна керувати, змінюючи відчуття. Пам’ятаєте, як граються діти? «Це не пісок! Уяви, що це пиріг...» Знайомо, еге ж? У цій ситуації якраз і відбувається та сама заміна реальних відчуттів на відчуття з пам’яті. Звісно ж, реальні відчуття допомагають збагнути, що «пиріг» усе-таки не справжній, тому і їдять його «не навсправжки». Ще з давніх-давен люди намагалися впливати на відчуття так, щоб уявлення про те, що відбувається, було максимально реалістичним, а не ґрунтувалося на інформації з пам’яті. Вбрання і маски, які використовувалися шаманами чи лицедіями, допомагали глядачам зрозуміти, що перед ними не людина, а, скажімо, ведмідь. Аромат спецій обманював нюх, тому їжа, що до винаходу холодильника не могла зберігатися так довго, як хотілося б, не викидалася, а цілком годилася для подачі на стіл.

 

Поява технологій нейрокомунікації, пов’язаних з безпосереднім впливом на людський мозок, дала змогу викликати відчуття за допомогою технічних засобів. При цьому такі відчуття аж ніяк не відрізняються від реальних, а інколи навіть можуть бути настільки сильними, що ніби аж перевершують їх.

Так звані засоби комунікації, або медіа (від латинського «medium» — «посередник») — це способи передачі інформації конкретному споживачеві. Вони безперервно вдосконалювалися з розвитком науково-технічного прогресу. Радіо, яке передавало лише звукову інформацію, доповнилося зображенням — так з’явилося телебачення. А воно, своєю чергою, згодом стало кольоровим. Усі ці вдосконалення зробили інформацію, що передається, більш повною, адже повсякчас доповнювали її новими відчуттями. У майбутньому шоу-програми будуть доповнені запахами, відчуттями дотиків і навіть такими, що не піддаються опису, душевними переживаннями, які максимально посилять враження глядацької аудиторії. Створюватиме цю гаму впливів на сприйняття дизайнер відчуттів — фахівець із технічних засобів нейрокомунікацій.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 



 

Особисті захоплення, що впливають на вибір професії

 

Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


•  вигадувати спецефекти для відео й театральних вистав;

  вивчати психологію та біологію людини;

  досліджувати, як влаштоване телебачення та інші засоби передачі звуку й зображень.

 

Характеристики професії



Пов’язані професії


Дегустатор — фахівець зі смаків та запахів. Оцінює якість продукції, послуговуючись своїми органами чуття. Розуміється на особливостях дегустованого продукту, способах добору проб, правилах проведення процедури дегустації та методах нейтралізації смаків.

 

Ароматерапевт — фахівець, який застосовує ароматичні (ефірні) олії для лікування різноманітних захворювань. Забезпечує відновлення фізичного та психічного здоров’я пацієнтів, застосовуючи на практиці корисні властивості лікарських рослин.

 

Настроювач музичних інструментів — фахівець з налаштування різних видів музичних інструментів. Виявляє та усуває дефекти, які впливають на точність налаштування. Перевіряє звучання інструмента, фіксуючи щонайменші нюанси. 




Менеджер культурного простору

 


У XX сторіччі, що спричинило потужний поштовх у розвитку засобів масової інформації, виникло поняття «медіакультура». Це особливий розділ культурного життя, за допомогою якого людина опановує навколишній світ у його нематеріальних виявах (художніх, психологічних, моральних, соціальних, інтелектуальних). Не можна сказати, що медіакультури не існувало раніше, просто способів донесення інформації було не надто багато, та й потреби в їхній класифікації (тобто поділу на групи за загальними ознаками) не виникало.

 

Канадський культуролог і філософ Маршалл Маклуен досліджував вплив на людину електричних та електронних засобів комунікації. Він поділив історію медіакультури на чотири етапи: дописемний, писемний, друкований та сучасний електронний. Саме останній етап, за якого ми нині живемо, характеризується неабияким розмаїттям медіакультур, що виникли з винайденням фотографії, телефона, телеграфу, магнітофона, радіо, телевізора, комп’ютера й інтернету. Маклуен називав такий розвиток засобів комунікацій «інформаційним вибухом», що, як і будь-який вибух, характеризується хаотичністю, безмежністю та надмірністю.

 

Саме слово «культура», що походить від латинського «cultura» — «обробіток землі», має на увазі якусь зміну особистості, пов’язану з впливом на неї оточення. І, звісно ж, якщо така дія хаотична й безмірна, то і її результат може бути руйнівним. Це можна порівняти з тим, як замість полити рослину, її змивають потужним потоком. Отже, для задоволення культурних потреб людини (а саме ці потреби відрізняють нас від тварин) потрібно якось обмежувати інформаційні потоки, що формують культурний простір кожної окремої особистості. Крім того, варто враховувати, що культурні запити кожної людини можуть неабияк відрізнятися відповідно до її вподобань, пов’язаних із вихованням, оточенням, інтересами та багатьма іншими чинниками.

 

Простий приклад: збираючись подивитися якийсь цікавий фільм, ви знаходите в інтернеті сотні (якщо не тисячі) найрізноманітніших пропозицій. Навіть попри те, що всі фільми поділяються на жанри (комедія, мелодрама, детектив, фантастика тощо) та ще й мають стислий опис, не завжди вдається обрати саме той, який справді хотілося б подивитися із задоволенням. Аналогічна ситуація може виникнути з вибором книжки, музики, телепередачі.

 

У майбутньому в таких питаннях людям стане в пригоді менеджер культурного простору — фахівець, який допоможе дібрати з наявного медіаархіву саме той контент, що зацікавить користувача. Звісно ж, йому не доведеться роками переглядати тисячі кінофільмів та перечитувати мільйони книжок, щоб порекомендувати якісь із них своїм клієнтам. Значну допомогу в процесі добору надасть штучний інтелект: завдяки ньому вдасться розгрупувати інформацію за не очевидними на перший погляд ознаками. Адже, наприклад, найчастіше враження від фільму визначається не його жанром, а акторською грою та змістом, що вкладається в сюжет.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 


 


Особисті захоплення, що впливають на вибір професії

 

Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 стежити за виходом нових книжок та кінофільмів;

 слухати музику різних напрямків для розширення свого світогляду;

• радити книжки, фільми й музику, зважаючи на вподобання співрозмовника.

  

Характеристики професії



Пов’язані професії

 

Бібліотекар — фахівець з організації та керування інформаційними послугами й матеріалами для кінцевих користувачів. Консультує щодо інформаційних запитів. Веде облік бібліотечного фонду, формує його наповнення.

 

Продавець-консультант — фахівець із продажу, надає покупцям інформацію про товар. Допомагає зробити вибір. Стежить за представленістю товару в торговому залі. Добре знається на специфіці товару.

 

Мерчандайзер — фахівець із викладання товарів у роздрібних магазинах. Розставляє товари на полицях та вітринах торгової точки так, щоб вони розміщувалися в найпривабливіших для покупців місцях і при цьому не конкурували, а доповнювали один одного.




Розробник ігрових концепцій

 


На початку 1990-х четверо друзів із Санта-Круза вирішили створити масштабний розіграш. Вони вигадали історію про те, що в покинутому містечку Онґс Гет колись провадили секретні експерименти, у результаті яких було створене «яйце» — портал у паралельний світ. Через певний час, коли внаслідок ядерної аварії на розташованій неподалік військовій базі над мешканцями району нависла загроза радіації, влада вирішила за допомогою «яйця» перенести все містечко на паралельну Землю. При цьому на місці Онґс Гета залишилася одна будівля, всередині якої розташовувався вхід у паралельну реальність.

 

Згадки про цю історію були розміщені в різних медійних джерелах — друкованих газетах, брошурах і книжках, передачах на радіо й навіть в інтернеті, що тільки-но з’явився. Правдоподібності цій історії додавали реальні факти, які за бажання можна було перевірити. Наприклад, справді мали місце витік плутонію на одному з підприємств у Нью-Джерсі, а також військові навчання, що підозріло нагадували рейд, як описувалося в брошурах. Особливої значущості історії надавало те, що один з її авторів був відомим фізиком й охоче підтверджував найнеймовірнішу інформацію.

 

З плином часу кількість людей, які повірили в історію Онґс Гета, безперервно зростала. Сюжет обростав новими подробицями, звідкись вигулькували нові докази, і те, що коїлося, цілком вийшло з-під контролю авторів витівки — у їхні публічні заяви про те, що все це вигадка, вже ніхто не вірив…

 

Проєкт «Онґс Гет» вважається першою в історії грою альтернативної реальності (Alternate Reality Games або ARG). Фахівці збагнули, що, використовуючи в такий спосіб засоби масової інформації, можна привернути увагу аудиторії до якогось бренду, фільму або відеогри набагато ефективніше, ніж би з цим дала раду традиційна реклама.

 

Основний принцип ARG — події, що відбуваються, повинні сприйматися всерйоз. В англійській мові навіть з’явився спеціальний термін «TINAG» — This Is Not a Game («Це не гра»). Підказками до початку гри (їх ще називають «кролячими норами») можуть стати випадкове посилання в описі, дивне ім’я чи адреса на постері фільму, якась картинка чи відеоролик. Учасники крок за кроком вивчають докази, які завбачливо розкидали автори в реальному світі, постаравшись стерти кордон між грою та реальністю.

 

У 2000-х роках ARG-проєкти активно використовувалися великими корпораціями як один із методів маркетингу — для просування своєї продукції та демонстрування інтересу до інновацій. Проте згодом ARG розвинулися в цілком самодостатній напрямок. Максимально переплетені з реальністю сюжети, що збирають мільйони учасників у всьому світі, супроводжуються продажем тематичної продукції, яка приносить дохід розробникам цих проєктів. Такий напрямок медійної діяльності нині перебуває лише на етапі зародження. У майбутньому ж розробник ігрових концепцій стане фахівцем, який вигадуватиме щонайцікавіші для публіки жанри й сюжетні лінії, опрацьовуючи кожну дрібницю, щоб вигадані події ставали частиною навколишньої реальності.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 


 


Особисті захоплення, що впливають на вибір професії

 

Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


• дивитися фільми із закрученим сюжетом та непередбачуваним фіналом;

брати участь у різних квестах і вигадувати нові ідеї для подібних ігор;

• генерувати ідеї для реаліті-шоу.

  

Характеристики професії



Пов’язані професії


Івент-менеджер — фахівець з організації ділових, спортивних та розважальних заходів. Розробляє концепцію і сценарій події, складає план, визначає бюджет, домовляється про місце проведення, контролює процеси на всіх етапах.

 

Художник-постановник — фахівець зі створення предметної реальності на основі сценарію фільму, театралізованої вистави чи будь-якого іншого постановочного заходу. Розробляє ескізи і креслення декорацій, добирає реквізит, знаходить відповідні місця для натурних зйомок.

 

Менеджер грального бізнесу — керівник грального об’єкту. Стежить за процесом гри, контролює і припиняє помилки з боку гравців та гральних дилерів. Залагоджує всі спірні й конфліктні ситуації, що виникають у процесі гри.




Редактор генерованого контенту

 


Ще найперші прообрази засобів масової інформації — виступи ораторів у часи античності — слугували для задоволення запиту людей на отримання відомостей про життя суспільства та обговорення різноманітних подій. І якщо за часів феодального устрою особливої потреби в широкому обміні інформацією просто не було — про важливі події людей інформували представники влади, а новини передавалися через розмови, то з появою капіталістичних відносин і розвитком незалежного мислення виникло тиражування новин на машинній основі. Тоді й виникло поняття «журналістика» (від латинського «diurnalis» — «щоденний»). Цікаво, що згодом усі друковані видання стали позначати загальним терміном «преса» — від назви першої масової газети «La Presse», що вийшла в Парижі 1836 року.

 

На початку ХХІ сторіччя цифрові технології спричинили справжнісіньку революцію в журналістиці, давши змогу перейти від періодичного інформування (наприклад, газети та журнали виходили раз на тиждень чи на місяць, у ліпшому разі — щодня) до безперервного потоку мовлення. У користувачів з’явилася можливість отримувати інформацію в будь-який зручний для них час і дізнаватися про останні новини буквально в момент їхнього виникнення. Діджиталізація «вбила» друковані видання, попит на які майже цілком зник. Однак це аж ніяк не вказує на відмову від текстового формату подання інформації — попри величезну кількість аудіо- й відеоконтенту, охочих читати менше не стало. Просто тексти тепер розміщуються не на папері, а на екранах персональних комп’ютерів та мобільних пристроїв. При цьому поводитися з текстами тепер стало зручніше. Пошукові механізми електронних носіїв дають змогу знаходити потрібну інформацію набагато швидше, ніж у друкованих виданнях. А наявність гіперпосилань — елементів, за допомогою яких можна швидко переходити на пов’язані з текстом об’єкти (примітки, переклади, джерела інформації тощо) — позбавляє необхідності перегортати сторінки чи ж обкладатися книжками. До речі, через наявність гіперпосилань текст в інтернеті правильніше називати гіпертекстом.

 

Уже сьогодні існують пошукові роботи, здатні знаходити потрібну текстову інформацію в інтернеті за певними критеріями. У майбутньому штучний інтелект самостійно створюватиме наповнення сайтів (контент), аналізуючи інформацію, що з’являється в інтернеті, перевіряючи рівень її достовірності та зіставляючи дані з різноманітних джерел. Редактор генерованого контенту добиратиме найцікавіші матеріали й аналізуватиме їх щодо етичності, тобто відповідності моральним нормам — духовним якостям, які, можливо, ніколи не стануть доступними навіть найрозвиненішому штучному розуму.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 


 


Особисті захоплення, що впливають на вибір професії

 

Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


• писати тексти;

 читати книжки;

 аналізувати отриману інформацію.

  

Характеристики професії



Пов’язані професії


Копірайтер — фахівець із написання текстів на визначену тематику. Збирає та аналізує всю потрібну інформацію. Використовує стиль оповіді, що відповідає поставленим завданням. Забезпечує унікальність написаного тексту зі збереженням початкового змісту.

 

Випусковий редактор — фахівець, який відповідає за розміщення медійного продукту в засобах масової інформації. Добирає теми для інформаційного проєкту, визначає завдання для журналістів чи копірайтерів. Перевіряє достовірність отриманого матеріалу, вносить у нього виправлення. Добирає заголовки і складає план публікацій.

 

Контент-маркетолог — фахівець із розробки стратегії просування товарів чи послуг за допомогою публікації серії спеціалізованих статей, визначення часу викладення інформації та майданчиків для публікацій. Забезпечує постійний інтерес цільової аудиторії до об’єкту просування.

 




Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат "Навички і професії майбутнього"»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є неймовірно захопливий комплект розумних плакатів «Світ навколо».