Середній кам'яний вік, або мезолит
Коли льодовики танули: що змінилося в житті стародавніх людей
Близько 15 тис. років тому завершився останній льодовиковий період. На всій планеті почалося потепління, а величезний крижаний панцир, що покривав більшу частину континентів, почав танути. Це спричинило значне підвищення рівня води у Світовому океані. Прибережні райони та цілі острови йшли під воду, що, цілком можливо, лягло в основу легенд про Всесвітній потоп та Атлантиду.
В умовах більш м'якого клімату людям стало набагато простіше добувати їжу, а технології, що довели свою ефективність за тисячоліття льодовикового періоду, були тим більш ефективними під час відлиги. Іншими словами, людство вперше за довгу історію змогло розслабитися і повною мірою насолоджуватися життям, наскільки це дозволяли уявлення, що існували на той момент. Тепер для виживання людям не потрібно було вигадувати чи винаходити щось нове, тому епоха мезоліту не відрізняється проривними технологіями, важливими винаходами чи досягненнями мистецтва. Водночас цей історичний період відзначений значним прогресом у розвитку суспільних факторів: формуванні загальних норм і правил поведінки, заборон і приписів, традицій та релігії. Люди накопичували нові знання про навколишній світ, розвивали та вдосконалювали наявні вміння. Саме в цей час з'явилися перші досліди з лікування травм, наривів, укусів змій та ін.
Загалом мезоліт слід розглядати як перехідний період, у якому людство перебудовувалося від привласнювального (полювання й збирання) типу здобування продуктів харчування до виробляючого (землеробство і тваринництво). У різних регіонах планети цей процес розтягнувся на різні терміни. Наприклад, у пререважній частині Європи мезоліт завершився близько п'ятого тисячоліття до н. е., а в Африці, Австралії та Південній Америці мезолітичні культури продовжують існувати до цього часу (бушмени, аборигени Австралії, індіанці Амазонії).
Пагорби із секретами: як на одному місці будували тисячі років
Близько 13 тис. років тому почали утворюватися перші житлові пагорби, або телі. Глиняні житла невеликих поселень з часом обсипалися і руйнувалися, а прямо поверх них наступні покоління зводили нові споруди. Таким чином, за сотні та тисячі років існування поселення утворювався пагорб, що складається з численних шарів життєдіяльності людини.
Такий період перебування поселень на одному місці пояснюється тим, що люди вибирали для проживання лише ті простори, де була достатня кількість землі, доступні джерела води і хороші можливості для оборони від ворогів. Не всі ділянки відповідали цим умовам, тому, знайшовши хорошу місцину, люди не прагнули зриватися кудись у пошуках кращого життя.
Телі є справжніми скарбницями для археологів. Наприклад, найстаріша відома будівля Гебеклі-Тепе була виявлена в Туреччині якраз в одному з телів (тепе — це назва теля в тюркських мовах).
Площа телів іноді досягає 10 гектарів, а висота в окремих випадках перевищує 20 метрів. Залишки поселень нашаровувалися один на одного іноді послідовно (якщо суспільство тут розвивалося рівномірно і безперервно), а іноді з короткими або тривалими розривами (якщо траплялися війни, природні катаклізми або значні зміни населення). Вивчення всіх шарів дозволяє з точністю встановити час та послідовність історичних подій.
27