Галузь оборони
У майбутньому всі збройні конфлікти та війни, безсумнівно, відійдуть у минуле, як свого часу канули в небуття нескінченні сутички між ворожими племенами та кланами Середньовіччя. Боротьба за володіння ресурсами, яка була незмінною причиною воєн протягом тисячоліть, утратить сенс, бо послідовний розвиток науки дасть змогу ефективно вирішувати питання енергоресурсів та харчування для людства.
До того ж уже сьогодні потужності озброєнь стає на те, щоб цілком знищити нашу планету. А це означає, що у великій війні переможців просто не буде. Але це не привід стверджувати, що військові спеціальності втратять свою актуальність. Радше навпаки: людське життя, найцінніше понад усе, оберігатиметься від будь-яких можливих зовнішніх загроз. Хай що то буде — падіння гігантського метеорита, вторгнення інопланетян, повстання роботів, зомбі-апокаліпсис :-) — галузь оборони буде готова до найнеймовірніших сценаріїв, що не віщують нічого доброго для людства.
ПЕРСПЕКТИВНЫЕ ПРОФЕССИИ
Розробник альтернативних озброєнь
Захисник
Боротьба за ресурси, ринки збуту та сфери впливу часто призводила до збройних конфліктів. Історія людської цивілізації нерозривно пов’язана з війнами, які забрали мільйони життів. Навіть попри те, що ще мислителі античності оголосили довічний мир ідеалом, до якого має прагнути людство, на жаль, і сьогодні на Землі лишилися так звані гарячі точки — місця, де протиріччя між людьми вирішуються зброєю.
Війна — це завжди горе. І головна її несправедливість полягає в тому, що найбільші втрати людей трапляються серед мирного цивільного населення — дітей, жінок та людей похилого віку, які не з власної волі опиняються в зоні бойових дій. На відміну від військових, мирні люди не підготовлені до умов військових зіткнень і найчастіше цілком позбавлені будь-яких засобів захисту від застосовуваної зброї.
У прагненні бодай якось захистити людей від страждань і поневірянь, пов’язаних із війною, у різні часи ухвалювалися міжнародні закони, що регулюють захист жертв війни та обмежують методи й засоби ведення військових дій. Сукупність цих законів дістала назву «міжнародне гуманітарне право». Його найважливішими документами стали Женевські конвенції, ухвалені 1949 року, які закріпили гуманні правила ведення бойових дій.
Однак такі заходи — це радше пасивний захист. Вони визначають права мирного населення під час війни, але, на жаль, не гарантують цілковитої безпеки.
Людське життя — найвища цінність, яка може бути у світі. Лише усвідомивши цей постулат, суспільство зможе вважатися по-справжньому розвиненим. Тому в майбутньому неодмінно з’явиться захисник — військовий фахівець, завданням якого стане забезпечення безпеки мирного населення в зоні бойових дій будь-якими засобами. І якщо сьогодні гуманітарне право визначає, що вважати військовим злочином, і згодом карає винних, то захисник просто не дасть цим злочинам бути скоєними.
Потрібні царини знань (hard skills)
Особисті захоплення, що впливають на вибір професії
Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:
• опановувати бойові мистецтва;
• захищати слабших;
• будувати різноманітні укриття та захисні споруди в іграх на протистояння.
Характеристики професії
Пов’язані професії
Миротворець — фахівець, який сприяє збереженню чи відновленню миру. Запобігає або ліквідує загрози миру й безпеці через спільні примусові дії (воєнна демонстрація, блокада тощо), якщо економічних та політичних заходів виявляється недостатньо.
Охоронець — фахівець із забезпечення цілковитої безпеки особи, яка охороняється, чи групи осіб. Запобігає та усуває будь-які загрози життю та здоров’ю свого підзахисного, вчасно передбачаючи небезпеку та миттєво реагуючи на неї.
Спецназівець — військовий фахівець, який входить до групи спеціального призначення. Виконує специфічні завдання, що потребують особливої підготовки та фізичних даних: звільнення заручників, затримання особливо небезпечних злочинців і терористів, евакуація людей в умовах бойових дій тощо.
Кіберагент
Цифрові технології так глибоко вкоренилися в нашому житті, що досить часто певні дії у віртуальному цифровому просторі призводять до помітних наслідків у реальному світі. Дедалі більше підприємств і держустанов (годі й казати про простих громадян) у своєму повсякденні залежать від мережі інтернет. Тому шкідливе проникнення в інформаційну систему — кібератака — може неабияк порушити працездатність і окремого працівника, і цілої організації чи навіть міста. Такі дії можуть надзвичайно зашкодити економіці та розладнати повсякденне життя країни, тому кібератаки вважаються серйозною загрозою національній безпеці будь-якої держави.
Якщо зважати на те, що з кожним днем діджиталізація всіх галузей життя лише посилюється, питання кібербезпеки стає дедалі актуальнішим. Ба більше, військовослужбовці давно збагнули, що бойові дії можуть відбуватися не тільки на реальних полях битв, а й у світі інформаційних технологій. Тут зброєю виступають під’єднані до глобальної мережі комп’ютери. Таке віртуальне протистояння дістало назву «кібервійна» з подачі експерта з безпеки уряду США Річарда Кларка.
Згодом з’ясувалося, що крім кібератак, спрямованих на порушення функціонування сайтів, комп’ютерної техніки чи інфраструктурних об’єктів, які забезпечують життєдіяльність населення, у кібервійнах можна успішно вести підривну інформаційну діяльність. А ще можна здобувати цінні розвіддані, зламуючи комп’ютерні системи безпеки та / або аналізуючи дані із соціальних мереж. У цьому важливе завдання сторін конфлікту — не лише завдати шкоди противникові, а й забезпечити захист власних даних.
Уже сьогодні в багатьох країнах світу міністерства оборони створили спеціальні підрозділи з інформаційної безпеки, які, по суті, є кібервійськами. У майбутньому кіберагент стане наймасовішим військовим фахом, адже в реальних битвах солдатів максимально замінять роботи й безпілотні апарати. Саме кіберагенти забезпечать безпеку громадян, стримуючи можливі загрози й захищаючи економічні та політичні інтереси своєї країни.
Потрібні царини знань (hard skills)
Особисті захоплення, що впливають на вибір професії
Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:
• програмувати;
• розв’язувати складні головоломки;
• зберігати таємниці.
Характеристики професії
Пов’язані професії
Аналітик інформаційної безпеки — фахівець із захисту ІТ-інфраструктури. Безперервно моніторить роботу систем щодо дивних активностей. Аналізує події для визначення інцидентів інформаційної безпеки.
Пентестер — фахівець, який тестує хакерські методи для попереджувального виявлення вразливостей інформаційної безпеки. Виявляє проблеми із сервісами та програмами, неправильні налаштування та інші слабкі місця архітектури безпеки.
Баг-хакер — фахівець із кібербезпеки, який виявляє помилки у програмному та апаратному забезпеченні до того, як про них стає відомо широкому загалу та з’являються зловживання вразливостями.
Оператор дронів
Можливість керувати зброєю дистанційно цікавила військових із давніх-давен. Зі зрозумілих причин їм завжди хотілося скинути на голову ворогові якийсь сюрприз, перебуваючи при цьому в безпеці. Крім того, на відміну, скажімо, від стріл, що випускаються з лука й далі летять самостійно, апарат повинен мати функцію зміни напрямку у процесі руху й узагалі бути якимось чином керованим.
Першою бойовою експлуатацією безпілотників вважається використання австрійською армією аеростатів з годинниковим механізмом для бомбардування Венеції у серпні 1849 року. Навіть попри те, що вітер відніс більшу частину запущених куль у напрямку самих австрійців, щонайменше одна бомба вразила ціль.
Неабияким поштовхом у розвитку безпілотних апаратів стало відкриття електрики й радіо. Британець Ернест Вілсон навіть запатентував систему бездротового керування дирижаблем, хоча його задум так і не втілився в життя. А ось всесвітньовідомий винахідник лампи розжарювання Томас Едісон 1879 року представив керовану через дроти протикорабельну торпеду. Одвічний конкурент Едісона — Нікола Тесла — в 1898 продемонстрував човен на радіоуправлінні, чим вельми зацікавив військовослужбовців. Утім, сам винахідник вбачав у дистанційному бездротовому керуванні набагато ширші перспективи, хоч і пророкував появу в майбутньому незалюднених повітряних бойових машин.
Спочатку безпілотні літальні та плавальні апарати використовувалися військовими виключно як рухливі цілі для відпрацювання навичок стрільби. Але після Другої світової війни, що дала неабиякий поштовх розвитку багатьох військових технологій, безпілотній техніці почали дедалі частіше шукати бойове застосування. З її допомогою стали добувати розвіддані, коригувати вогонь у цілі й безпосередньо завдавати ударів противнику.
Сьогодні дрони (від англійського drone — «трутень» — так американці в розмовній мові називають безпілотники, а за ними й решта світу) дають змогу не ризикувати життям людей, а ще виконувати різні маневри з перевантаженнями, що перевищують фізичні можливості людини. При цьому їхня вартість у десятки разів менша, ніж аналогічних апаратів з пілотом на борту, адже немає потреби витрачатися на системи безпеки і життєзабезпечення. Водночас розміри безпілотного апарата можуть бути й геть мініатюрні. Це відіграє важливу роль у ході виконання розвідувальних завдань і допомагає серйозно заощаджувати енергоресурси. Розвиток технологій і штучного інтелекту дає підстави стверджувати, що вже незабаром автономні безпілотні апарати повністю замінять людей у всіх небезпечних галузях життя. У майбутньому оператор дронів контролюватиме роботу одночасно кількох безпілотних апаратів, що виконуватимуть свої завдання глибоко під водою, високо в небі чи за небезпечних умов на земній поверхні.
Потрібні царини знань (hard skills)
Особисті захоплення, що впливають на вибір професії
Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:
• запускати різні літальні пристрої з дистанційним керуванням;
• займатися робототехнікою;
• грати в ігри-стратегії.
Характеристики професії
Пов’язані професії
Інженер з експлуатації безпілотних апаратів — фахівець з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту безпілотних транспортних засобів. На відміну від звичайних інженерів-механіків спеціалізується на програмному забезпеченні автоматизованих апаратів.
Інженер зв’язку — фахівець з обладнання для передачі даних. Забезпечує безперервний зв’язок для передачі й отримання інформаційних сигналів із застосуванням електронних, електромагнітних, мережевих, комп’ютерних та інформаційних технологій, у тому числі для керування безпілотними апаратами.
Інженер систем озброєння — фахівець з експлуатації і технічного обслуговування різних типів озброєнь, що забезпечує їхню боєготовність незалежно від кліматичних зон та умов роботи. Відповідає за безпеку військової техніки в мирний час, а також за своєчасне проведення ремонтних та профілактичних робіт.
Розробник альтернативних озброєнь
Історія вдосконалення зброї безпосередньо пов’язана з історією людства. Ба більше, чимало експертів сходяться на думці про те, що саме війни завжди були рушієм науково-технічного прогресу. Як показує практика, будь-який винахід можна використовувати і в мирних, і у військових цілях. Ось приклади: реактивні двигуни для бойових винищувачів і, як наслідок, сучасна цивільна авіація; балістичні ракети як засіб швидкого й точного удару по противникові в будь-якому куточку нашої планети й уся сучасна космонавтика; термоядерна бомба — найбільш руйнівна зброя у світі, і термоядерний реактор як майже нескінченне джерело енергії.
Але так склалося, що всі передові наукові розробки в першу чергу створюються саме для армії. На щастя, більшість із них згодом використовується саме на благо громадськості, стаючи частиною нашого повсякдення. Найпростіший приклад: всіма нами вподобаний і люблений інтернет спочатку був виключно військовою розробкою, створеною на замовлення Міністерства оборони США. Годі й казати, навіть помпон на плетеній шапочці прийшов з армії — на флоті головні убори з помпонами захищали голови матросів від ударів об низькі корабельні стелі.
Двадцяте сторіччя ознаменувалося появою тих видів зброї, застосування яких може поставити під загрозу існування людей і всього живого на планеті. Тому науковці почали замислюватися над створенням так званої гуманної зброї — принципово нового типу озброєння, застосування якого не призводитиме до загибелі чи тяжких тілесних ушкоджень у тих, на кого вона спрямована. Основна мета такої зброї — не знищення противника, а позбавлення можливості діяти (нейтралізація). Крім того, ця зброя не має завдавати шкоди навколишньому середовищу, хоча за потреби повинна мати достатню руйнівну силу.
Розробник альтернативних озброєнь займатиметься створенням нових видів зброї, заснованих на природних явищах та фізичних процесах, що раніше не використовувалися у військовій справі. І хто знає, до появи яких новинок у нашому повсякденні призведе розвиток цих технологій.
Потрібні царини знань (hard skills)
Особисті захоплення, що впливають на вибір професії
Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:
• проводити фізичні та хімічні експерименти;
• дізнаватися цікаві факти з анатомії та медицини;
• розв’язувати складні стратегічні завдання.
Характеристики професії
Пов’язані професії
Військовий інженер — військовослужбовець інженерно-технічного складу збройних сил, який має вищу військово-технічну освіту. Займається проєктуванням та організацією робіт щодо виробництва, монтажу, введення в експлуатацію, технічного обслуговування та ремонту військової техніки, озброєння, складних автоматизованих систем управління військами (АСУВ), фортифікаційних споруд і їхніх інженерних комунікацій, а також інших об’єктів військового призначення.
Інженер з експлуатації систем озброєння — фахівець із різноманітних видів озброєнь. Консультує щодо використання і технічного обслуговування бойових систем та заміни їхніх окремих агрегатів. Перевіряє боєздатність зброї, відповідає за її підготовку до тривалого зберігання, а також проведення ремонтних і профілактичних робіт.
Зброяр (інженер-конструктор) — фахівець із розробки зброї та механізмів військового призначення. Готує проєктну документацію і розрахунок параметрів, бере участь у випробуваннях дослідних зразків та організації серійного виробництва, узятих на озброєння прототипів.
Фахівець із космічної безпеки
З 1950-х років багато країн почали замислюватися про захист від космічних загроз. І річ не в тім, що до тих пір загрози не було: космічні тіла, які досягають поверхні планети, — метеорити — траплялися не надто часто. До того ж астрономи давно вирахували, що великі космічні об’єкти розмірами понад 1 км падають на Землю і геть раз на мільйон років, тому астероїдно-кометну загрозу вважають малоймовірною.
Причиною виникнення космічних загроз стали успіхи в розвитку космічної галузі. Ракетні програми, над якими працювали найліпші науковці країн-переможниць Другої світової війни, теоретично уможливлювали виведення на орбіту озброєнь, які могли використовуватися для раптового військового нападу. Така загроза сприймалася украй серйозно. Варто згадати, що коли «Короля жахів» — письменника Стівена Кінга — запитали про те, якою була найстрашніша подія в його житті, він згадав жовтневий день 1957 року, коли американцям повідомили про запуск у космос першого штучного супутника Землі. Звісно ж, людей налякала зовсім не маленька срібляста кулька з антенами, що подає з орбіти сигнали. Їх лякала сама ідея про те, що тепер космос назавжди перестав бути безпечним…
На щастя, все закінчилося благополучно. Космічний простір якщо й експлуатується у військових цілях, то радше для збору розвідувальної інформації та забезпечення телекомунікацій, тобто для зв’язку й передачі інформації на великі відстані. Утім, ідея використовувати навколоземний космічний простір для розміщення озброєнь ніколи не полишала військових. А разом із цією ідеєю розвивались і способи оборони від космічних загроз. Саме тому з 1980-х років у більшості країн світу почали з’являтися спеціальні підрозділи — ракетно-космічні війська.
Крім того, згодом з’явився новий тип космічної загрози — техногенно-екологічна. Невдалі запуски космічних апаратів призводять до викиду в атмосферу величезної кількості токсичного ракетного палива, при цьому часто-густо утворюються великі уламки, які можуть неконтрольовано падати на поверхню планети. Космічне сміття (так називаються штучні об’єкти на навколоземній орбіті, які вже не дають жодної користі) щороку лише накопичується в космосі й падає на поверхню планети набагато частіше, ніж природні космічні об’єкти. До того ж не варто недооцінювати й ризик зіткнення планети з великими астероїдами. Потрапляння на Землю «космічного каменя» діаметром навіть у пару сотень метрів призведе до наслідків, які можна порівняти з вибухом термоядерної бомби.
Фахівець з космічної безпеки забезпечуватиме захист населення від усіх можливих загроз із космосу. Для цього він використовуватиме різноманітні способи спостереження за космічним простором і вживатиме відповідних заходів для усунення небезпек, що виникатимуть. Імовірно, йому доведеться знищувати великі об’єкти, що летітимуть у напрямку планети, або змінювати траєкторію їхнього руху, а також організовувати збирання космічного сміття та усувати наслідки можливих катастроф.
Потрібні царини знань (hard skills)
Особисті захоплення, що впливають на вибір професії
Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:
• дивитися фільми й читати книжки про космос;
• розвивати в собі витривалість;
• брати на себе велику відповідальність.
Характеристики професії
Пов’язані професії
Інженер із безпеки діяльності в навколоземному космічному просторі — фахівець із координації діяльності різноманітних операторів космічних апаратів. Забезпечує безпеку функціонування штучних супутників планети, здійснює моніторинг природного середовища й техногенної ситуації в навколоземному космічному просторі.
Космічний балістик — фахівець із розрахунків траєкторії руху космічних об’єктів. Відстежує переміщення орбітальних апаратів та міжпланетних станцій. Надає рекомендації щодо коригування руху космічних апаратів.
Астроном — фахівець із розташування, руху, структури, походження та розвитку небесних тіл. Вивчає космос, аналізуючи та опрацьовуючи результати досліджень. Розробляє методологічні підходи й наукові стратегії вивчення Всесвіту.
Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат "Навички і професії майбутнього"»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!
А ще у нас є неймовірно захопливий комплект розумних плакатів «Світ навколо».
47