Софт-скіли

Протягом тривалого часу в описі умінь і здібностей працівників послуговувалися поняттям «професійні якості» та «особисті якості». Такі визначення, попри їхню простоту, підходили не всім, бо ніхто не міг назвати чітких меж, де закінчуються перші й починаються другі. Наприклад, один лісоруб міг зрубати за день десять дерев. Звісно, це професійна якість. А другий лісоруб міг за той самий час зрубати двадцять дерев. Начебто теж професійна якість… Чи вже особиста? Ніби те саме вміння, одначе результат різний.

Нова термінологія була запропонована в ході досліджень, що проводилися з 1959 року для армії США в процесі реформування підготовки особового складу. Військовим, які надають перевагу точності формулювань, запропонували позначати весь комплекс знань, умінь і здібностей кожного окремого працівника англійським терміном «skill» (у перекладі українською — «навичка», «майстерність»). Відтоді будь-які навички, які можна перевірити за допомогою тестів чи іспитів, стали називати «жорсткими» («hard»), маючи на увазі щось, що піддається вимірюванню. Всі інші навички, які не можна виміряти, вирішили називати «гнучкими» («soft»). Остаточне визначення нової термінології було викладене в доктрині «Системи проєктування військової підготовки» 1968 року. Після цього поняття «жорсткі навички» («hard skills») і «гнучкі навички» («soft skills») спочатку перейняли цивільні психологи, а відтак і решта фахівців, робота яких була пов’язана з добором персоналу.

Сьогодні під жорсткими навичками розуміють будь-які знання і вміння людини, яких вона набуває в процесі навчання та які безпосередньо пов’язані з технічним виконанням практичних завдань. Жорсткі навички можуть бути і простими (наприклад, уміння користуватися ложкою та виделкою), і надзвичайно складними (скажімо, гра на роялі). Одні з них можуть бути надзвичайно поширені й затребувані в усіх галузях життя (наприклад, уміння читати й писати), а інші — мати вельми вузьку спеціалізацію (скажімо, вміння керувати пасажирським літаком). До того ж абсолютно будь-яка жорстка навичка, якщо нею користуватися досить часто, може бути доведена буквально до автоматизму. Через це багато хто помилково вважає, що жорсткі навички тому й називаються жорсткими, бо назавжди «вкарбовуються» в пам’ять людини і залишаються там, навіть якщо цими навичками не послуговуватися. Це не зовсім так. З одного боку, досить прості жорсткі навички, як-от уміння їздити на велосипеді, справді залишаються в пам’яті надовго, якщо ці знання опанувати бодай раз. Але що складніша навичка, то більше практичного застосування потрібно для її утримання в пам’яті. Скажімо, уміння розв’язувати складні інтегральні й диференціальні рівняння, яких навчають у технічних вишах, без практичного застосування забуваються вельми швидко.

Усі жорсткі навички просто неможливо перерахувати — їх безліч. Навіть такі незначні, на перший погляд, здібності, як уміння вмикати світло в кімнаті чи відчиняти вікно, — це справжнісінькі жорсткі навички. Проте, говорячи про жорсткі навички в роботі, мають на увазі спеціальні знання, потрібні для професійної діяльності. І, якщо жорсткі навички, яких набувають ще в дитсадку, більше спрямовані на повсякденну діяльність (уміння вмиватися, одягатися, самостійно харчуватися тощо), то перші «хард-скіли» для майбутнього фаху людина здобуває в шкільні роки.

Система шкільної освіти побудована так, щоб забезпечити універсальний набір жорстких навичок у всіх можливих напрямках: математика, фізика, біологія, література, історія, хімія, музика, малювання. Шкільні предмети — це базові професійні «хард-скіли», на основі яких згодом можна набувати більш поглиблених вузькоспеціальних навичок, потрібних для обраного фаху.

Неважко здогадатися, що професійні «харди» пов’язані лише з певною галуззю діяльності: вміння керувати тепловозом цілком марне для лікаря в операційній палаті, а досвід хірургічних операцій на серці мало чим зарадить у роботі муляра. У цьому контексті «жорстка» відповідність таких навичок укотре виправдовує їхню назву.

На противагу жорстким навичкам, рівень яких можна визначити за допомогою перевірок та іспитів, гнучкі навички («soft skills») неможливо виміряти. Такі здібності не викладають у навчальних закладах, їх навіть складно уявити в межах навчальної програми. Як, скажімо, виміряти чесність чи відповідальність? Як навчити людину комунікабельності чи лідерських якостей? На відміну від «хард-скілів», гнучкі навички не пов’язані з якимось конкретним видом діяльності, тому їх ще називають надпрофесійними навичками. Мається на увазі, що ці якості та здібності сприяють високій продуктивності й успішному робочому процесу в будь-якій галузі, ніби покриваючи собою всі можливі спеціальності.

Сьогодні немає чіткого уявлення про всі здібності, якості та вміння, що відповідають визначенню гнучких навичок. Точна їхня кількість невідома, але здебільшого погоджуються на тому, що «софти» можна приблизно розподілити на такі групи:

Соціальні або комунікативні навички

До соціальних навичок відносяться всі особисті якості та здібності людини, що дають їй змогу успішно взаємодіяти з оточенням і займати певне становище в суспільстві. До таких навичок можна віднести комунікабельність, почуття гумору, грамотне мовлення, впевненість у собі, приязність, контроль жестів і мови тіла (невербальна комунікація), вміння добре розповідати, вміння слухати й чути, здатність до самопрезентації, вміння працювати в команді, здатність виступати на публіці, вміння вести переговори, здатність конструктивно сприймати критику, знання різних національних особливостей, здатність співпереживати й навіть уміння підтримувати охайний зовнішній вигляд.

Вольові навички (уміння керувати собою)

Вольові навички формують уявлення оточення про людину, про її поведінку в різних ситуаціях, про її надійність і вміння працювати загалом. Це такі якості, як енергійність, ініціативність, наполегливість, чесність, ентузіазм, терплячість, цілеспрямованість, працелюбність, організованість, стресостійкість, пунктуальність, методичність, серйозність, самостійність, дисциплінованість, уміння контролювати емоції, вміння правильно розподіляти свій час (тайм-менеджмент), націленість на результат, старанність і здатність виконувати монотонну роботу.

Інтелектуальні навички

До інтелектуальних навичок відносяться здібності, пов’язані з обробкою інформації, аналізом і розв’язанням проблем. Серед іншого в цій групі навичок варто наголосити на кмітливості, спостережливості, добрій пам’яті, здатності вчитися (научуваність), допитливості, різнобічних знаннях (ерудованість), художньому смаку, вмінні обробляти великий обсяг інформації, вмінні писати доповіді й укладати презентації, вмінні знаходити потрібну інформацію, логічному мисленні.

Лідерські або управлінські навички

Під лідерськими навичками розуміють сукупність здібностей особи формувати довкола себе команду однодумців і координувати їхні дії так, щоб досягти результату, якого не можуть досягти поодинці навіть найздібніші та найобдарованіші люди. Такими здібностями вважаються відповідальність, стратегічне планування, дипломатія, вміння надихати, переконливість, мотивування, вміння формулювати завдання і контролювати роботу, наставництво (загальний розвиток співробітників — менторинг, для досягнення певної мети — коучинг), здатність брати на себе керування в будь-якій ситуації, вміння проводити наради, здатність координувати різноспрямовані дії, вміння ініціювати зміни й керувати ними, здатність ухвалювати зважені рішення, заздалегідь усвідомлюючи їхні можливі наслідки.

Цікаво, що немає навіть більш-менш однозначного розуміння важливості будь-якої з гнучких навичок для тієї чи тієї людської діяльності. У найліпшому разі оцінка може бути сформульована як «дуже корисна навичка», без точного визначення кількості цієї користі. Ба більше, у різних ситуаціях користь від однієї й тієї ж гнучкої навички може виражатися геть по-різному. Проте всі фахівці одностайні в думці, що саме гнучкі навички повинні стати найзатребуванішими за умов технічного прогресу й за постійно мінливих умов бізнесу, характерних для початку XXI сторіччя.

Провідні міжнародні економічні організації називають гнучкі навички критично важливими для працевлаштування на сучасному ринку праці. Інакше кажучи, сьогодні самих професійних знань замало для успішної кар’єри. Професіонали найвищого рівня можуть отримувати низьку зарплату саме тому, що не мають якостей, потрібних для успішнішої реалізації їхніх знань та умінь. Водночас менш обдаровані в професійному плані фахівці можуть досягати успіху лише завдяки своїм особистісним якостям — так званому вмінню «подати себе». Утім, побудувати кар’єру на самих лише гнучких навичках теж неможливо, хай якими ефективними вони є. Гнучкі навички тільки примножують ефективність жорстких навичок, а не замінюють їх. До речі, на співбесідах під час приймання на роботу для оцінки претендента послуговуються поняттям «компетенція» — це сукупність жорстких і гнучких навичок, що забезпечує здатність розв’язувати професійні завдання.

Кожен, хто терпляче дочитав до цього місця, може поставити цілком слушне запитання: а як же бути з лісорубами, про яких ішлося на початку? Тими самими, перший з яких рубає десять дерев за день, а другий — двадцять… Де тут жорсткі навички, а де гнучкі? Все дуже просто. Уміння рубати дерева — це справжнісінька жорстка навичка, яка є і в першого, і в другого лісоруба. Колись кожного з них навчили цієї справи (можливо, тато або дідусь, а може, вчитель у технікумі чи ліцеї) — показали, як правильно тримати сокиру, з якого боку рубати дерево, під яким кутом… Відтоді обидва лісоруби займаються цією справою. Але в другого, крім «хард-скіла» рубання дерев, виявилися ще й навички, яких не вчать у школі й у виші і які важко бодай якось виміряти, — енергія, ентузіазм, наполегливість. Саме завдяки цим гнучким навичкам другому лісорубові вдається удвічі збільшити свою ефективність і досягти ліпших результатів у роботі.

Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат "Навички і професії майбутнього"»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!

А ще у нас є неймовірно захопливий комплект розумних плакатів «Світ навколо».