Транспорт


Складно уявити світову економіку та й просте повсякденне життя без транспорту. Людям потрібно перевозити вантажі й переміщатися в різні місця, найчастіше доволі віддалені, по змозі швидко, безпечно й комфортно. У майбутньому транспорт розвиватиметься й надалі, як це було за всіх часів, починаючи із сивої давнини. Нові транспортні засоби витіснятимуть менш ефективні старі. Деякі види перевезень завдяки новим технологіям безперервно удосконалюватимуться. Масового характеру набудуть безпілотні транспортні засоби, керовані штучним інтелектом.

 



ПЕРСПЕКТИВНІ ПРОФЕСІЇ



Адміністратор мережі траволаторів


Диспетчер швидкісних вакуумних тунелів


Контролер транспортних систем


Оператор транспортних аеростатів


Розробник транспортних CRM-систем

 



Адміністратор мережі траволаторів



У 1893 році в Чикаго на Всесвітній Колумбівській виставці, присвяченій 400-річчю відкриття Америки, для відвідувачів підготували рухомий тротуар. По ньому можна було пересуватися вздовж пірсу на березі озера. Сім років по тому на Паризькій виставці Universelle аналогічні доріжки, що рухалися з різною швидкістю, переносили відвідувачів від одного експоната до іншого. Такий транспортний механізм отримав назву «траволатор» — від поєднання англійських слів travel («подорож») та [escal]ator («ескалатор»).

 

Ідея тротуару, який доставить пішохода в потрібне місце, неабияк приголомшила публіку. Найвідоміші письменники-фантасти — Герберт Веллс, Роберт Гайнлайн, Айзек Азімов, Артур Кларк — у своїх творах робили траволатори невіддільним атрибутом міських вулиць майбутнього. У реальному житті «рухомі тротуари» широкого поширення не набули — їх використовують переважно в аеропортах, торгових центрах і на станціях метро, щоб забезпечувати рівномірність людського потоку.

 

Замінювати траволаторами звичайні вуличні тротуари, наближаючи обіцяне фантастами майбутнє, досить довго не квапилися. Водночас, ще в 1950-х роках у багатьох містах Європи почали з'являтися пішохідні зони — вільні від автотранспорту вулиці, мешканці яких могли відпочити від шуму. Пізніше головною причиною розширення пішохідних зон стало забезпечення безпеки руху. А ще через деякий час до неї додався екологічний аспект.

 

Закриті для автотранспорту центри міст поступово розростаються. Добиратися до потрібних локацій пішки стає проблематично. Найчастіше в таких випадках використовують велосипеди чи самокати. Однак через відсутність велодоріжок це доволі некомфортно. Крім того, чим заставлені велосипедами вулиці ліпші від заставлених автомобілями? Один із варіантів вирішення цієї проблеми — траволатори, мережа яких буде розкидана в кожному місті. Пішоходи просто вибиратимуть доріжки з відповідною швидкістю переміщення і вчасно переходитимуть з одного траволатора на інший. Звісно, ця мережа буде максимально автоматизована, але для її обслуговування і забезпечення безперервної роботи знадобляться фахівці — адміністратори мережі траволаторів.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 




Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 розумітися на картах і схемах;

 збирати електронний конструктор;

 лагодити зламані електронні чи механічні іграшки;

• планувати облаштування міста в комп'ютерних іграх;

 знаходити поломки в різноманітних приладах та усувати їх.

 

Характеристики професії


 


Пов’язані професії


Технік-електромеханік — фахівець із пуску, налагодження, експлуатації і випробувань електромеханічних машин та обладнання. Забезпечує точне дотримання технології, встановленої конструкторською документацією. Контролює економічну ефективність використання устаткування.

 

Головний інженер ЖКГ — технічний спеціаліст, що контролює всі інженерні мережі житлово-комунального господарства. У разі аварій направляє ремонтну бригаду для їхнього усунення.

 

Контролер ескалатора — фахівець, який відповідає за безпечне переміщення пасажирів на підйомно-транспортних сходах (ескалаторі).

 



Диспетчер швидкісних вакуумних тунелів



До середини ХІХ сторіччя міський транспорт, представлений переважно кінними екіпажами, не давав ради своїм завданням. Він не встигав підлаштовуватися до потреб міського населення, кількість якого невпинно росла. Виникла потреба в принципово новому виді транспорту, який міг би перевозити багато пасажирів на відносно короткі відстані.

 

Так 1863 року в Лондоні виникла перша шестикілометрова залізниця, що проходила почасти в неглибоких тунелях, а почасти — на поверхні землі. Паротяги переміщали вагони з пасажирами між двома станціями — Паддінгтон і Фаррінгтон. Лінію побудувала компанія Metropolitan Railway, саме тому нову транспортну систему згодом почали називати «метрополітен», або скорочено — «метро».

 

З появою в 1890 році перших електропотягів вирішили сховати мережу міських залізниць під землею. Там вона не заважала наземному транспорту й не потребувала знесення міських будівель. Підземні тунелі для потягів чимось нагадували мережу чавунних трубопроводів пневматичної пошти, що існувала в багатьох європейських містах. Нею закрита капсула з невеликим вантажем переміщалася під впливом стиснутого повітря з однієї частини міста до іншої. Тому на початку XX сторіччя винахідник Роберт Ґоддард запропонував ідею вакуумного потяга — транспортного засобу, здатного переміщатися з високою швидкістю в розрідженому середовищі по тунелю.

 

У 1911 році російський професор Борис Вейнберг побудував першу у світі діючу вакуумну трубу з електромагнітною гарматою. Капсула сигароподібної форми розганялася електромагнітним полем і майже безперешкодно переміщалась у вакуумі до станції призначення, де її гальмувала інша магнітна котушка. Реалізації цього задуму завадила Перша світова війна.

 

Сьогодні ідея вакуумних потягів дедалі частіше втілюється в різних проєктах. 2013 року Ілон Маск оголосив про перспективи будівництва швидкісної транспортної системи Hyperloop. Відповідно до задуму, вона перевозитиме пасажирів чи переміщатиме легкові автомобілі у вакуумних тунелях. Після цього про свої плани щодо створення подібних транспортних засобів заявили Фінляндія (компанія Astronomic) і Китай.

 

Зважаючи на сучасний рівень розвитку технологій, можемо очікувати на появу швидкісних тунелів уже незабаром. Організацією руху в цій транспортній системі займатиметься диспетчер швидкісних вакуумних тунелів. Він контролюватиме безперервну роботу систем автоматизації та забезпечуватиме безпеку всіх переміщень.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 


 


Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 вивчати фізичні явища;

 проводити досліди з магнітами;

 гратися в залізницю;

 розумітися на картах і схемах;

• брати на себе відповідальність.

 

Характеристики професії


 

Пов’язані професії


Енергодиспетчер залізничного транспорту — фахівець з енергопостачання електровозів, вокзалів, станцій та іншої залізничної інфраструктури (стрілок, світлофорів тощо). Керує діями аварійної ремонтної бригади, забезпечуючи безперервний рух потягів.

 

Інженер шляхів сполучення — фахівець з проєктування та будівництва залізниць, мостів і тунелів. Аналізує особливості місцевості, де прокладатимуть залізницю, визначає кількість людей, техніки й будівельних ресурсів, потрібних для будівництва.

 

Машиніст локомотива — фахівець з управління пасажирськими і товарними потягами. Контролює стан залізничного полотна, стежить за дотриманням графіка руху, усуває несправності локомотива, що виникли в дорозі.

 



Контролер транспортних систем



Складно уявити галузь бізнесу, здатну існувати та ще й розвиватися без транспортування різноманітних вантажів. Чи то сировина для виробництва, чи то готовий товар на продаж — усе це потрібно доставити з одного місця в інше. До того ж часто ці місця перебувають далеко одне від одного. Сьогодні організацією всіх переміщень займається окремий сектор економіки — транспортна логістика.

 

Крім власне переміщення вантажів, головні завдання системи організації доставок полягають у забезпеченні найкоротших термінів перевезень, мінімальних витрат і збереження матеріальних цінностей. Цікаво, що шкідливими для вантажу умовами вважаються не лише зовнішні чинники (невідповідна упаковка, ненадійна фіксація, зависока температура тощо), а й час доставки. Навіть якщо вантаж псується не швидко, затримки в доставці можуть призвести до повного його знецінення.

 

Зазвичай логісти вибирають маршрути, які щонайкраще задовольняють усі поставлені цілі. Однак у деяких ситуаціях визначається пріоритетне завдання, наприклад, мінімальна вартість перевезення. Тоді буде обрано такий спосіб доставки, що задовольнить цю вимогу на шкоду іншим (скажімо, вантаж доставлятиметься дуже довго або не буде гарантоване його повне збереження).

 

У майбутньому розвиток штучного інтелекту дасть змогу об'єднати всі транспортні системи (наземну, водну, повітряну) в одну глобальну мережу. Вибір оптимального комплексу маршрутів проводитиметься в автоматичному режимі, як сьогодні автомобільний навігатор автоматично вибирає найкращий маршрут для поїздки. Головна відмінність полягає в тому, що навігатор розраховує шлях для одного транспортного засобу і враховує лише відстань та дозволені на окремих ділянках швидкості руху, а логістичні нейромережі аналізуватимуть варіанти одночасно для сотень тисяч перевезень. До того ж вони братимуть до уваги типи транспортних засобів, швидкість руху, час вантажно-розвантажувальних операцій і навіть погодні умови чи форс-мажорні обставини. Контролер транспортних систем стежитиме за відсутністю збоїв та ухвалюватиме рішення в разі виникнення спірних ситуацій. Крім того, цей фахівець виконуватиме роль наставника в ході навчання штучного інтелекту, завдяки чому всі процеси безперервно вдосконалюватимуться.

 


Потрібні царини знань (hard skills)

 




Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 розв’язувати заплутані головоломки;

 розумітися на картах і схемах;

 планувати й оптимізувати маршрути в походах і поїздках;

 складати алгоритми для комп'ютерних програм.

 

Характеристики професії


 

Пов’язані професії


Логіст — фахівець з організації транспортних потоків. Координує доставку товарів та їхнє складування. Розробляє найвигідніші схеми перевезень.

 

Менеджер мультимодальних перевезень — фахівець з організації складних перевезень, у яких беруть участь кілька видів транспорту. Веде переговори із закордонними транспортними підрядниками, вибирає транзитні пункти (місця, в яких вантаж перевантажують з одного транспорту на інший), складає оптимальні маршрути, орієнтуючись на вид вантажу, що перевозиться.

 

Організатор перевезень та управління на транспорті — фахівець із розробки раціональних маршрутів перевезень, який аналізує трафік руху та пасажиропотоки. Складає розклад і графіки транспортного руху, координує дії обслуговувального персоналу транспортних систем.

 


 

Оператор транспортних аеростатів



24 вересня 1852 року французький винахідник Анрі Жіффар піднявся в повітря з паризького іподрому на власноруч побудованому літальному апараті. То була повітряна куля сигароподібної форми, оснащена паровим двигуном із гвинтом. На відміну від звичайної повітряної кулі, літальний корабель Жіффара міг обирати напрямок руху, тому й дістав назву «дирижабль» (від французької dirigeable — керований). Цей політ започаткував епоху дирижаблів — велетенських повітряних кораблів, здатних пересуватися на різній висоті в заданому напрямку і зі значною швидкістю.

 

Справжній розквіт дирижаблів настав після закінчення Першої світової війни. У липні 1919 року британський дирижабль R34 здійснив перший переліт через Атлантичний океан. Він дістався із шотландського Іст-Лотіана до Нью-Йорка, а потім благополучно повернувся назад. До 1929 року трансатлантичні пасажирські рейси стали регулярними. Дирижабль «Граф Цеппелін» навіть здійснив навколосвітній переліт, подолавши за 20 днів 34 тисячі кілометрів усього-на-всього з трьома проміжними посадками.

 

Дирижаблі тієї епохи за рівнем комфортабельності можна порівняти з морськими круїзними лайнерами, вони значно перевершували навіть сьогоднішні авіаперельоти. На борту був ресторан з кухнею, просторий салон, прогулянкові палуби, а також туалети і душові. Американський «Акрон» міг нести на борту кілька тонн вантажу і до п'яти невеликих літаків, долаючи без посадки до 17 тисяч кілометрів. Проте використання вибухонебезпечного водню для заповнення оболонок дирижаблів іноді призводило до страшних катастроф. Троща німецького «Гінденбурга» у травні 1937 року, внаслідок якої загинуло 36 осіб, поставила хрест на подальшому розвитку дирижаблів.

 

На початку XXI сторіччя про дирижаблі знову згадали. Сучасні технології дають змогу зробити подібний літальний апарат цілком безпечним: замість вибухонебезпечного водню використовуватиметься інертний гелій. А сучасні авіаційні двигуни та електронні системи управління уможливлюють будування дирижаблів ще більших розмірів, але при цьому цей вид транспорту буде більш маневреним і швидкохідним.

 

Аварія контейнеровоза в Суецькому каналі в березні 2021 року, що мало не паралізувала світову економіку, засвідчила доконечну потребу в нових типах перевезень. І одним з таких альтернативних варіантів якраз можуть стати транспортні дирижаблі.

 

Уявіть-но величезний повітряний корабель розміром із хмарочос, який граційно пливе високо над хмарами. Оператор транспортного аеростата дистанційно керуватиме безпілотним повітряним судном з рубки, розміщеної на землі. Тож відпаде потреба у створенні систем життєзабезпечення на борту. Транспортний аеростат підніматиметься до «мертвої» для літаків зони — мезосфери. Завдяки цьому він не створюватиме перешкод авіасполученням, а майже повна відсутність опору повітря дасть змогу економити паливо. На відміну від морських танкерів і контейнеровозів, йому не потрібно огинати материки чи боротися з негодою (на такій висоті не буває дощів і штормів). До того ж швидкість польоту дирижабля, хай і не така велика, як у літаків, значно вища, ніж у морських суден. Таким чином, вантажі будуть транспортуватися набагато швидше, а сама доставка стане дешевшою і безпечнішою — навіть у разі значного пошкодження (наприклад, метеором) аеростат не впаде каменем на землю, а плавно опускатиметься.

 


Потрібні царини знань (hard skills)




 

Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 збирати моделі літальних апаратів;

 займатися видами діяльності, які потребують посидючості та уважності;

• брати на себе відповідальність.

 

Характеристики професії


 

Пов’язані професії


Конструктор літальних апаратів — фахівець із проєктування та конструювання літальних машин. Займається розробкою всіх вузлів, агрегатів і систем літального апарату. Керує всіма потрібними випробуваннями та готує виробничу документацію.

 

Технік авіонік — фахівець з обслуговування та ремонту бортової радіоелектроніки літальних апаратів. Діагностує стан усіх електричних та електронних систем повітряного судна, відповідає за їхню справність.

 

Агент перонного обслуговування — фахівець, який відповідає за безпечне прибуття повітряного судна до місця його стоянки. Зустрічає літальний апарат в аеропорту, контролює його безпечне переміщення по території і передачу наземному обслуговувальному персоналу.

 



Розробник транспортних CRM-систем



На початку 1970-х років, коли великі компанії оцінювали рівень задоволеності своїх клієнтів за допомогою щорічних опитувань, виникла ідея збирати й систематизувати інформацію про вподобання кожного клієнта та історію взаємодії з ним. Автором цієї ідеї вважають американця Джеймса Фарлі. Він відомий тим, що був єдиним, кому вдалося одночасно обіймати посади голови двох політичних партій і голови поштового відомства США. Фарлі славився своєю здатністю запам'ятовувати імена й докладну інформацію про кожну людину, яку зустрічав. Як з'ясувалося згодом, секрет полягав у досьє, які Фарлі складав на всіх знайомих, а потім переглядав під час планування наступної зустрічі. Завдяки цьому складалося враження, що він пам'ятає навіть такі подробиці, як імена й вік дітей своїх співрозмовників, що мало потужний ефект і викликало особливу довіру. Така методика підготовки до важливих зустрічей дістала назву «Фарлі-досьє». Проте відомо, що ще в Стародавньому Римі існували спеціальні раби — номенклатори, в обов'язки яких входило підказувати своєму господареві імена людей, що його оточують.

 

У 1980 році Роберт Д. Кестенбаум розробив нову форму взаємодії компанії з клієнтами, засновану на збиранні й використанні всієї наявної інформації про них. Такий підхід передбачав використання всіх можливих каналів зв'язку (пошта, телефон, прямі контакти) і давав змогу значно підвищити ефективність продажів, позаяк кожен клієнт міг отримувати цікаві для нього пропозиції. Саме ця ідея згодом лягла в основу CRM-системи (від англійської Customer Relationship Management — управління взаємовідносинами з клієнтами) — програмного забезпечення для автоматизації взаємодії з цільовою аудиторією компанії (покупцями, замовниками, споживачами послуг). Сьогодні CRM-технології широко використовуються для підвищення продажів і найповнішого задоволення потреб клієнтів.

 

Послідовний розвиток технологій у транспортній галузі відкриває широкі можливості з автоматизації як самих перевезень, так і надання персонального сервісу кожному пасажирові. Розробник транспортних CRM-систем враховуватиме не лише інформацію про замовників транспортних послуг, а й поточну ситуацію в глобальній транспортній системі. Інакше кажучи, якщо людина віддає перевагу певним видам відпочинку, штучний інтелект складе оптимальний маршрут у найзручніший час і запропонує його цій людині саме тоді, коли в неї в голові вигулькне ідея: «А чи не поїхати мені кудись?». Паралельно забезпечуватиметься максимальна ефективність використання транспортних засобів, які ніколи не залишатимуться без пасажирів.

 


Потрібні царини знань (hard skills)





Особисті захоплення, що впливають на вибір професії


Ця професія саме для тебе, якщо ти полюбляєш:


 програмувати;

• аналізувати й структурувати інформацію;

 складати плани і схеми.

 

Характеристики професії



Пов’язані професії


CRM-менеджер — фахівець з аналітики, що досліджує взаємодію компанії з клієнтами. Стежить за тим, щоб рівень обслуговування був максимально високим, і шукає способів залучення нових клієнтів.

 

Диспетчер таксі — фахівець, який контролює роботу таксопарку. Розподіляє замовлення між водіями, нагадує оптимальні маршрути руху, надає клієнтам всю інформацію про поїздку.

 

Фахівець із сервісу на транспорті — організатор надання послуг транспортними компаніями. Здійснює фінансові розрахунки з клієнтами, оформляє квитки та вантажну документацію, надає інформаційну підтримку в пунктах відправлення та прибуття транспорту.





Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат "Навички і професії майбутнього"»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є неймовірно захопливий комплект розумних плакатів «Світ навколо».