Вогненні казкові герої та предмети

Наші пращури поклонялися Сонцю і мали безліч обрядів, пов՚язаних із вогнем. До вогню ставилися як до живої істоти, приписували йому людські риси. Вважалося, що він може бути і злим, і добрим. Вогнем лікували й просили його про зцілення від хвороб. Таке ставлення до вогню знайшло відображення у древніх казках, билинах, замовляннях, піснях, які дійшли до нашого часу. Познайомимося ж із вогняними казковими персонажами і предметами ближче.

Алатир, Білий-горючий камінь

Цей священний камінь зустрічається і в давньослов՚янській міфології, і в казках. Він — усім каменям батько. Як сказано в одному замовлянні: «Камінь Алатир нікому не відомий, під тим каменем схована сила могутня, і сила ця не має меж». Із ним пов՚язаний міф про створення світу богом Сварогом. Зустрічаються й інші назви Алатир-каменя: «латир», «алабор», «алабир», «синій камінь», «пуп землі», «білий-горючий камінь». У казках йому відводиться важлива роль. Його називають заповідним, чарівним. На ньому записані сакральні письмена, він має неймовірні цілющі властивості.

Н. К. Реріх «Пісня про Шамбалу»

Лежить Алатир-камінь посеред «моря-окіяну» на острові Буяні, на горі Арарат (у деяких казках на Афонській горі). Іноді згадується лазня, вибудувана навколо білого-горючого каменя, а також світове дерево, що стоїть на ньому. Алатир — і центр світу, й жертовник, він і малий, і нескінченно великий. І сила в ньому таїться безмежна. Охороняють «пуп землі» мудра змія Гарафена і птаха Гагана (Юстриця) із залізним носом і мідними кігтями. Камінь Алатир є символом твердості й незламності у світі хаосу.

Буян

Тісно пов՚язаний з Алатир-каменем міфічний острів Буян. Тут відбуваються найнеймовірніші події, творяться дивні речі. Наприклад, у того, хто зуміє знайти камінь Алатир, що позначає центр світу, здійсняться всі бажання. Сьогодні цей образ найчастіше асоціюється з «Казкою про царя Салтана» О. С. Пушкіна, але острів Буян зустрічається в багатьох фольклорних творах. На цьому острові в зеленій осоці живе Стратим-птиця, усього птаства мати. Тут вона виводить своїх пташенят. «Коли вона стрепенеться, море сколихнеться, і тонуть кораблі з товарами». Тут же живуть Індрик-звір, усім звірам батько, Кит-риба, всім рибам мати, і головна над гадами вогненна змія Гарафена (за іншими джерелами, Скоропея, Македониця). Улюбленим місцем Гарафени є камінь Алатир.

На нього вона виповзає погрітися:

Горафена змія лежить на руні,

а руно на золотому камені,

під липовим кущем біля дуба ...

На острові росте «липовий кущ», а на ньому сидить бджолина матка, над усіма матками старша, і ворон, усім воронам старший брат. Тут також росте мокрецький дуб, що «ні голий, ні одітий». Під цим дубом живуть сім старців «ні скутих, ні зв՚язаних». За народними переказами, саме тут Сонце спочиває всю зиму від річної роботи. На Буяні розташована й міфічна країна Ірій, куди відлітають на зиму птахи.

Тут мешкає і Смерть в образі птахи Юстриці:

На морі на Окіяні,

На острові Буяні

Сидить птаха Юстриця.

Вона хвалиться-вихваляється,

Що все бачила,

Всього багато куштувала.

І. Білібін «Острів Буян»

Острів Буян наділений надзвичайною силою. Тут зберігаються і чарівні предмети, які допомагають казковим героям боротися зі злом. Наприклад, на острові в гіллі мокрецького дуба захована Кощіїва смерть.

Вчені досі сперечаються про те, чи існував острів Буян насправді, чи був просто вигаданий нашими пращурами. Але у казковому світі цей острів точно існує.

Жар-птиця

У казковому світі живе також безліч чарівних птахів. Це і Гамаюн, й Алконост, і Сирин. Але найбільше вражає уяву жар-птиця. Ця чарівна птаха із жіночим обличчям, втілення Сонця й небесного вогню, живе у тридесятому царстві, в саду Цар-дівиці. Жар-птиця на людей не нападає, їй байдуже до того, що відбувається навколо. Полюбляє співати і їсти. Улюблена їжа жар-птиці — фрукти. Дуже смакують їй також яблука, особливо золоті.

Е. Дюлак «Жар-птиця»

Як правило, ночами ці дивні створіння літають у пошуках їжі. Часом жар-птиці навідуються в яблуневі сади людей. Жар-птиця випромінює незвичайне, чудодійне сяйво, яке допомагає людям у земних справах. Герої казок прагнуть заволодіти хоча б її пером, адже воно довго випромінює світло і тепло й дарує своєму власникові щастя. Охолонувши, перо жар-птиці перетворюється на золото.

І. Білібін «Жар-птиця»

Особливо жадібні казкові персонажі прагнуть заволодіти жар-птицею, щоби слухати її пісні, утримуючи в золотій клітці у своєму палаці. Однак зловити цю птицю голими руками неможливо — її оперення обпікає, хоча вона й не оповита вогнем. Полюючи на жар-птицю, найкраще вдатися до хитрощів: почепити в саду досить велику золоту клітку і покласти в неї три яблука.

Вважається, що пісні жар-птиці здатні вилікувати будь-яку хворобу і подовжують життя того, хто регулярно їх слухає. Жар-птиця також повертає сліпим зір. А коли вона співає, з її дзьоба падають перли.

Змій Горинич

Про цього казкового персонажа кажуть, що він — син грозової хмари й небесної гори. Змій Горинич — летюче багатоголове страховище, що вивергає з ніздрів і вух дим, а з рота полум՚я, вогнедишний дракон, слуга Кощія. Вогонь змій носить у собі й вивергає його з пащі, коли нападає на людину. Чудовисько має довгий хвіст стрілою, перетинчасті крила (іноді вогняні) й мідні пазурі. Голів у Горинича може бути і три, й шість, і дев՚ять, і дванадцять.

І. Білібін «Змій Горинич»

Змій цей полюбляє викрадати молодих дівчат-красунь. Але не для того, щоб з՚їсти. Горинич утримує їх у своїй печері в Сорочинських горах, де зберігає також незліченні скарби. Там, де він живе, «трава не росте, птах не співає». Змій Горинич здатний перетворюватися на молодого вродливого юнака, коня або якусь привабливу річ. Для цього він вдаряється об землю. Змій цей — заклятий ворог богатирів і героїв, які борються за відновлення справедливості та звільнення бранців. Аби перемогти Змія Горинича, треба або вразити його в серце, або відрубати всі голови.

Вогняна сорочка

Чарівний предмет, який наділяє свого власника богатирською силою. Зазвичай такий одяг дарує казковому персонажу змія або птах. Сорочка допомагає доброму молодцю заволодіти мечем-гартованцем.

Розрив-трава

Казкове зілля, що має листя у формі хрестиків і вогняну квітку. Нікому не відомо, де росте розрив-трава. Відшукати її можна тільки в ніч на Івана Купала. Але це непросте і дуже небезпечне завдання, адже того, хто знайде її, чорти намагаються позбавити життя. Розрив-трава здатна відімкнути будь-які замки і зруйнувати всі перешкоди.

Світи-цвіт

Вогненний цвіт папороті, фантастична квітка. Показується світи-цвіт у той самий час, коли скарби виходять із землі й світяться синіми вогниками. Якщо казковий герой вирішить заволодіти цією квіткою, йому доведеться витримати бій із нечистою силою, яка прагне наслати непробудний сон або скувати страхом будь-кого, хто зазіхне на світи-цвіт. Квітка папороті допомагає відшукати будь-які скарби, отримати відповіді на всі питання.

Сивка-Бурка

В. М. Васнецов «Сивка-бурка»

Казковий кінь, що вміє говорити людським голосом. Допомагає доброму молодцю перемогти зло. З очей Сивки «полум՚я пашить, а з ніздрів дим стовпом». Коли Сивка біжить, «земля тремтить». В одному її вусі можна напитися-наїстися, а в іншому — вдягнутися.

Палех. «Сивка-Бурка» мініатюра

Смородина

Казкова вогненна ріка, яка відділяє світлі царства від темних.

Чудо-юдо

Казкове лісове чудовисько, схоже на дракона. Нападає чудо-юдо погане на людей, щоб їх винищити, села-міста спопелити. Про своє наближення сповіщає оглушливим свистом і шипінням: «Тільки перейшов час за північ, сира земля застугоніла, вода в ріці захвилювалися, буйні вітри завили, на дубах орли закричали. Виїжджає чудо-юдо дванадцятиголове. Усі дванадцять голів свистять, усі дванадцять вогнем-полум՚ям пашать. Кінь у чуда-юда дванадцятикрилий, шкура в коня мідна, хвіст і грива залізні. Тільки в՚їхав чудо-юдо на калиновий міст — кінь під ним спіткнувся, чорний ворон на плечі стрепенувся, чорний пес позаду нашорошився».

Ця стаття доповнює чудову книжку «Секрети вогню». Якщо тобі цікаво дізнатися більше про вогняну стихію, тоді тисни сюди!