Батискаф Shinkai 6500

Довжина: 9,5 м.

Ширина: 2,7 м.

Висота: 3,2 м.

Суха маса: 26,7 т.

Екіпаж: 3 особи.

Автономність аварійна: 120 год.

Максимальна швидкість (підводна): 2,7 вузла (4,6 км/год).

Робоча глибина занурення: до 6500 м.

Максимальна глибина занурення: 6527 м.


Японський населений глибоководний апарат Shinkai 6500 («Синкай 6500») збудував концерн Mitsubishi Heavy Industries на замовлення Японського агентства морських геологічних наук і технологій (JAMSTEC) 1989 року. Довгий час (аж до 2012 року) він був найбільш глибоководним серед діючих батискафів із рекордом занурення 6527 м. У перекладі з японської слово «синкай» означає «глибоке море».


Японія має свою велику історію вивчення океану і створення власних глибоководних апаратів. Попередником «Синкай 6500» був збудований 1981 року «Синкай 2000», з граничною глибиною занурення, відповідно, 2000 м. Розробка «Синкай 6500» стала відповіддю на появу глибоководних апаратів «Мир», здатних занурюватися на глибину понад 6000 м. Двоє пілотів і один дослідник працюють у титановій сфері японського батискафа, товщина стінок якого становить 73,5 мм, а внутрішній діаметр — 2 м. Оглядовість забезпечують три 14-сантиметрові ілюмінатори з оргскла, розташовані спереду і з боків батискафа. Наповнювачем для поплавка цього глибоководного апарата, як і інших сучасних батискафів, слугує композитна синтактична піна — мікроскопічні порожнисті скляні кульки, залиті епоксидною смолою.


На місце занурення «Синкай 6500» транспортує спеціальне судно забезпечення RV Yokosuka, спроєктоване і побудоване спеціально для цієї мети. Занурення на граничну для батискафа глибину відбувається дві-три години, приблизно стільки ж триває спливання. Отже, безпосередньо на глибоководні дослідження залишаються дві-чотири години із запланованого восьмигодинного режиму нормальної роботи апарата. В аварійному режимі «Синкай 6500» здатний підтримувати життєзабезпечення екіпажу протягом п'яти діб.



Переважно «Синкай 6500» використовували для дослідження дна океану в прибережній економічній зоні Японії, маючи на меті пошук корисних копалин і загальне вивчення природи японських морів. Однак його використання не обмежувалося тільки цією територією. За допомогою «Синкай 6500» було відкрито найбільший у світі потік лави на дні океану в східній частині Тихого океану, а в Індійському виявлено новий вид молюсків — Chrysomallon squamiferum, з мушлями, що містять сульфіди заліза. Унікальна будова і склад цих мушель, яких немає більше в жодного з відомих живих організмів, забезпечують багатобічний механічний захист — високий опір зламуванню, вигинанню та розтягуванню, ефективне гасіння ударів і стійкість до розтріскування. Такі особливості становлять величезний інтерес для низки сфер цивільного і військового застосування (зокрема, їх вивчення може допомогти в розробленні принципово нового типу броні для бронежилетів і шоломів).


Черевоногий молюск Chrysomallon squamiferum


Одне з відкриттів японського батискафа — виявлений за тисячу кілометрів на південний схід від Ріо-де-Жанейро на глибині 910 м чималий гранітний масив і розсипища кварцового піску, які могли сформуватися тільки на суші. Ширина цього утвору становить приблизно тисячу кілометрів — справжній підводний материк! Журналісти поспішили охрестити його «знайденою Атлантидою», проте в районі досліджень не було виявлено нічого, що нагадувало б сліди зниклої цивілізації. На думку вчених, цей уламок суші утворився близько ста мільйонів років тому під час поділу Африки і Південної Америки на два окремі материки, а згодом, за кілька десятків мільйонів років, опинився під водою внаслідок тектонічних зрушень земної кори.


​

1 – гідролокатор. 2 ‑ цистерни головного баласту. 3 ‑ кормова баластна цистерна. 4 ‑ титанова сфера для екіпажу. 5 – маніпулятори. 6 ‑ кошики для зразків. 7 ‑ оглядовий ілюмінатор. 8 ‑ горизонтальні рушії (2 шт.) 9 ‑ вертикальні рушії (2 шт.) 10 ‑ акумулятори (2 шт.) 11 ‑ насос для перекачування морської води. 12 ‑ головні рушії (2 шт.) 13 ‑ конструкція «Синкай 6500».


У травні 2007 року «Синкай 6500» здійснив своє тисячне занурення, а 2017-го ця цифра перевалила за півтори тисячі. Активна експлуатація цього глибоководного апарата триває й нині. Після того як у березні 2012 року батискаф пройшов найбільшу з моменту побудови модернізацію, він став більш маневреним завдяки заміні електромоторів усіх рушіїв і насосів.


2015 року організація JAMSTEC оголосила про початок робіт над створенням батискафа «Синкай 12000», який зможе занурюватися на глибину до 12 000 м. Для такого апарата в океані просто не залишиться недоступних місць. Ввести його в експлуатацію планують у 2020-х роках.


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».