Глибоководний вудильник

Різноманіття глибоководних вудильників

Довжина: до 1 м.

Маса: до 7 кг.

Глибина проживання: від 1500 до 4000 м.

На глибині понад 1500 м у всьому Світовому океані можна побачити вкрай своєрідних хижих батіпелагічних риб, яких об'єднує анатомічна особливість, пов'язана зі способом полювання. Перший промінь спинного плавця в самиць перетворився на «вудку» (ілліцій), на кінці якої світиться приманка. Підступний хижак заковтує рибу, яку приманює світною цяткою в непроглядній пітьмі, що панує на великих глибинах. Саме за наявність «вудки» цю групу променеперих риб-мисливців називають вудильниками (латинська назва Ceratioidei). На сьогодні відомо 11 родин, які об'єднують майже 120 видів глибоководних вудильників.

Світний орган на кінці вудки-ілліція — еска — по суті залоза, заповнена слизом, в якому містяться біолюмінесцентні бактерії. Риба може контролювати подавання крові до залози, в такий спосіб зумовлюючи світіння бактерій у потрібний момент або, навпаки, змушуючи «ліхтарик» гаснути. Зазвичай світіння складається із серії послідовних спалахів. У деяких видів вудильників світна приманка міститься в зубастій пащі, що ще більше спрощує полювання для цих хижаків — можна лежати на дні й чекати, коли жертва сама запливе до рота. На колосальних глибинах не так багато об'єктів для полювання, тому вудильники охоче хапають будь-яку здобич, що пропливає повз них. А гострі як голка зуби не дають жертві вислизнути з пащі. Іноді це обертається для хижака лихом: захоплюючи здобич у кілька разів більшу за себе, вудильник просто не може відпустити її і давиться.

Форма тіла вудильників переважно куляста, трохи сплющена з боків. Поширене уявлення про їхні роздуті тіла пов'язане з тим, що коли цих риб піднімають на поверхню в рибальських сітях, їх розпирає зсередини надлишковим тиском, який на глибині 1500–4000 м становить 150–400 атмосфер.

Черевних плавців вудильники переважно не мають. У деяких видів тіло вкрите своєрідними лусочками — бляшками і шипами. Як вже мовилося, «вудка з приманкою» є тільки в самиць вудильників. Отож полюють теж тільки самиці. Самці вудильників — доволі ніжні й витончені створіння, не здатні завдати шкоди оточенню. Мета їхнього життя — знайти свою єдину любов і розчинитися в ній. Притім у буквальному розумінні. На відміну від самиць, розміри яких можуть сягати 1 м, найбільші самці-вудильники рідко бувають завдовжки понад 4 см. Зате в них украй добре розвинуті нюх і зір. У майже нерухомій воді великих глибин запах феромонів самиці зберігається довго, тому самці, що мають чудовий нюх, досить скоро нападають на її слід. Наблизившись до самиці, самець розпізнає її видову належність за кольором і частотою спалахів ески (можливо, те, що в цілковитій темряві він не бачить нічого, крім вогника, який спалахує, на щастя для нього, адже вигляд його обраниці дуже відрізняється від романтичного образу, який міг би бути в уяві цього шукача пригод). Після цього самець впивається в бік самиці своїми гострими зубами і більше не відпускає її. Незабаром він зростається з самицею губами і язиком, а його щелепи, зуби, очі й кишківник цілком редукуються. Живиться самець завдяки крові самиці, бо і кровоносна система в них тепер теж спільна. Єдине, що залишається від самця, який знайшов свою «половинку», — здатність у слушний момент вплинути на продовження роду. На одній самиці може паразитувати до п'яти самців.

Самиця викидає ікру на глибині. Попри те, що в місцях проживання цих риб немає відмінностей між порами року, нерест відбувається навесні або влітку. Мільйони дрібних ікринок діаметром до 0,7 мм, кожна поступово, спливають у верхні шари води. Така вертикальна міграція вкрай важлива для виживання, бо тільки в поверхневому шарі завглибшки від 30 до 200 м малорухливі личинки, вилупившись з ікринок, зможуть знайти собі вдосталь корму — веслоногих рачків і щетинкощелепних. На момент перетворення з личинок у дорослих риб молодняк встигає опуститися на глибину понад кілометр, де й починається його доросле життя. Цікаво, що личинки глибоководних вудильників трапляються лише в тропічній і помірно теплій зонах Світового океану, а в холодніших водах субарктичних і субантарктичних зон можна побачити тільки дорослих тварин, що потрапляють туди разом з океанічними течіями.

Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!

А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».