Дзьоборил

Довжина: до 8 м.

Маса: до 3 т.

Максимальна глибина занурення: 2992 м.


Абсолютні рекордсмени за глибиною і тривалістю занурення серед ссавців на сьогодні — дзьоборили (латинська назва Ziphius cavirostris). Ці тварини з ряду китоподібних водяться в усіх океанах світу, крім Північного Льодовитого, воліючи більшу частину часу плавати на великих глибинах. Раніше вважали, що за цими показниками немає рівних морському слонові, але вчені зі США, які спостерігали за дзьоборилами за допомогою сучасних супутникових систем стеження, зафіксували занурення одного з них на глибину 2992 м, тоді як іншій тварині вдалося пробути під водою 137,5 хв.

 

Першовідкривачем дзьоборилів (іноді можна натрапити на назву «середній плавун») став французький біолог Жорж Кюв'є, якому 1804 року вдалося описати цю тварину виключно за викинутими на берег рештками. Він же дав цій китоподібній тварині назву, що в буквальному перекладі означає «кит із дзьобом гусака» — коротке, широке рило, що виступає перед похилим лобом, справді схоже на дзьоб звичайного гусака. Єдина пара зубів на нижній щелепі видається назовні, коли рот закритий.



Веретеноподібне тіло дзьоборила вкрите безліччю невеликих білих плям і здвоєних смуг. Плями з'являються внаслідок нападу міног, а смуги не що інше, як шрами після укусів інших дзьоборилів. Забарвлення тіла може бути різним — від майже чорного до блакитно-сірого. З віком спина і боки світлішають, стаючи майже білими. Живуть дзьоборили близько 40 років, проводячи на поверхні не більш ніж 10 хвилин між зануреннями під воду, які тривають у середньому близько пів години, а на мілководді — не більш як 5–6 хвилин. Дзьоборилам, як і будь-яким іншим морським ссавцям, життєво потрібно вчасно спливати на поверхню, адже вони використовують для дихання легені, а не зябра.

 

Як і всі морські мешканці, що більшу частину часу проводять на глибині, дзьоборили вивчені вкрай мало. Відомо, що живляться ці китоподібні головоногими молюсками і глибоководними рибами, збираючись для полювання в невеликі зграї. Ловити здобич воліють біля самого дна, зазвичай вибираючи для цього ділянки завглибшки приблизно 1500 м.



Точних даних про чисельність дзьоборилів немає. За приблизними оцінками, які ґрунтуються на частоті зустрічей представників цього виду з дайверами, на сьогодні у світі налічується близько 100 тис. особин. Вважають, що дзьоборили дуже потерпають від діяльності людини — вони заплутуються в рибальських сітях і стають жертвами китобійного промислу, який досі ведуть на сході Японії. Крім того, середньочастотна ехолокація, яку використовують військово-морські судна, змушує дзьоборилів викидатися на берег. Як відомо, китоподібні спілкуються між собою за допомогою звуків різної частоти, багато з яких людське вухо не розрізняє. Самі ж тварини добре чують ці звуки, тому шум від корабельного сонара для них як сирена шаленої гучності.


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».