Китова акула

Довжина: до 20 м.

Маса: до 34 т.

Глибина занурення: до 1800 м.


Китова акула (латинська назва Rhincodon typus) є найбільшою рибою на Землі й водночас найбільшою з усіх видів акул. Кількість зубів у її пащі може сягати 15 тисяч, а розташовуються вони в 300 рядів і більше. Та, на відміну від багатьох акул, китова живиться переважно планктоном, відціджуючи його з води зябровими дугами, і для людини небезпеки не становить. Ба більше, вона дуже доброзичлива до нирців і навіть дозволяє їм кататися на своїй спині.


Китову акулу важко сплутати з іншими рибами, і річ не тільки у великих розмірах. Сильно приплюснута голова і міцне обтічне тіло з упізнаваним акулячим силуетом мають характерне забарвлення: на темній спині та боках, зазвичай сірого кольору з блакитним або коричневим відтінком, є поздовжні й поперечні вузькі брудно-білі смуги, між якими в доволі правильному порядку помітні округлі плями аналогічного кольору. На голові і грудних плавцях плями менші й розкидані безладно. Нижня частина тіла, як і в більшості епіпелагічних риб, світла. Цікаво, що візерунок на шкірі акули не змінюється з віком, що полегшує спостереження за окремими особинами. Притім, щоб ідентифікувати китових акул, успішно застосовують астрономічну апаратуру, призначену для порівняння знімків зоряного неба. Шкіра китової акули дуже міцна і груба. У великих екземплярів товщина її може сягати 14 см.



Китові акули живуть у тропічних широтах в усіх куточках Світового океану. Трапляються невеликими групами або поодинці, хоча зрідка, в місцях, де поживи вкрай багато, можуть утворювати скупчення із сотень особин. У пошуках поживи китові акули здатні здійснювати міграції на тисячі кілометрів.


Найновіші дослідження з використанням датчиків стеження показали, що, коли треба, китова акула здатна пірнати на глибину до 1800 м. Однак навіщо вона це робить, науковці наразі пояснити не можуть. Більшу ж частину часу китова акула тримається на невеликій глибині, де вода багата на планктон. Плаває вона дуже повільно — зазвичай не швидше ніж 5 км/год. Притім за одну годину китова акула здатна процідити близько 2 тис. т води, пропускаючи її через величезну півтораметрову пащу. Цікаво, що, попри свої гігантські розміри (здебільшого довжина китової акули до 12 м — розміри звичайного тролейбуса), ця риба поїдає відносно мало поживи — 100–200 кг планктону на день. Для порівняння: сірий кит аналогічних розмірів лише за годину поглинає близько 550 кг планктону.



І хоча спостерігають за китовими акулами вже понад сто років, майже нічого не відомо про те, як вони розмножуються. За останніми даними, ці акули яйцеживородні — зародки розвиваються в яйцях-капсулах, вилуплюючись із них ще в утробі. За раз на світ з'являється відразу кілька сотень акуленят розмірами близько півметра. Більшість із них гине, стаючи здобиччю морських хижаків — синіх акул, атлантичних блакитних марлінів, косаток і кашалотів.


Китові акули — рідкісний вид, чисельність якого постійно скорочується. М'ясо цих риб люди вживають як їжу, а їхня печінка містить до 60 % жиру, тому тривалий час вони були об'єктом промислу в країнах Південної та Південно-Східної Азії. Нині полювання на китових акул майже цілком заборонене, однак браконьєрство і вкрай повільне природне відтворення не дають популяції цих величних риб відновитися. З 2016 року китову акулу вписано до переліку вимираючих видів.


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».