Морський слимак

Довжина: до 77 см.

Маса: до 11 кг.

Гранична глибина виявлення риб: 8143 м.


Морські слимаки, або ліпарисові (латинська назва Liparidae), — ціла родина риб, поширених у всіх океанах від Арктики до Антарктики. Свою назву вони дістали за драглисте, позбавлене луски тіло. Відомо понад 400 видів ліпарисових, найбільші з яких сягають завдовжки 77 см і важать до 11 кг, а найдрібніші не перевищують 5 см.


Уперше про морських слимаків науковці дізналися порівняно недавно — лише 1953 року, коли команді дослідного судна «Витязь» вдалося виловити одного з екземплярів на глибині 7210‒7230 м. До того часу ніхто навіть не здогадувався про існування таких форм життя на цих глибинах. Вважали, що в умовах тиску, що в 700 разів перевищує атмосферний, можуть існувати хіба що окремі види бактерій. Однак природа довела протилежне — згодом ліпарисових виявляли на ще більших глибинах.


Непарні плавці цих риб майже зливаються з хвостовим в одну велику неперервну оторочку, а грудні плавці в більшості морських слимаків видозмінені й утворюють присосок округлої форми. Своїм виглядом ці морські мешканці радше схожі на пуголовків, ніж на риб. Густина їхніх желеподібних тіл лише трохи більша за густину води. Найтвердішими частинами цих риб є кістки у внутрішньому вусі, що відповідають за здатність утримувати рівновагу, і зуби. Порівнявши геном глибоководних морських слимаків з геномом інших, доступніших для вивчення видів ліпарисових, науковці з'ясували, що за 20 мільйонів років еволюції риби, що водяться на глибині, втратили деякі гени, але набули корисних мутацій. Зокрема, глибоководний морський слимак не має твердого черепа, і кістки скелета в нього м'які протягом усього життя. Крім того, важливе значення в організмі цих риб має особлива речовина триметиламіноксид, що не дає молекулам білка деформуватися під дією надзвичайно високого тиску.


Цікаво, що у видів, які водяться у прибережних зонах, найстрокатіше забарвлення, яке допомагає їм маскуватися на дні. Зі збільшенням глибини, приблизно до 2000 м, забарвлення ліпарисових стає світлішим, але водночас насиченішим — рожевим або яскраво-рожевим. Види, що живуть на глибині понад 2000 м, мають найтемніше забарвлення тіла — від червоного до чорного. Це допомагає їм маскуватися в темряві на великих глибинах. Морські слимаки, що водяться на глибині понад 6 тис. м, зовсім безбарвні, напівпрозорі, оскільки гена, відповідального за пігментацію шкіри, у них немає.


Вважають, що глибоководні види походять від мілководних і прибережних риб, які в процесі еволюції зуміли пристосуватися до існування на великій глибині, де не мали ворогів. Припускають, що морські слимаки живляться ракоподібними і різноманітними органічними рештками, більшу частину життя повільно пересуваючись у придонних шарах води.



Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».