Рекордна глибина занурення із затримкою дихання


Фридайвінг — це підводне плавання без спеціальних водолазних засобів, лише на затримці дихання. Такий вид плавання людство практикує з глибокої давнини, адже водолазні пристосування з'явилися набагато пізніше, ніж люди стали пірнати у воду, полюючи чи збираючи дари моря. Фридайвінг досі практикують і для спортивних, і для комерційних потреб (наприклад, нирці в країнах південно-східної Азії, щоб добути перли чи морепродукти).

 

Чимало організацій навчають фридайвінгу і влаштовують змагання в різних дисциплінах — від простої затримки дихання на час до занурення на великі глибини, як із використанням додаткових пристосувань (вантажів, ластів, затискача для носа, окулярів або маски, дихальної трубки тощо), так і без них.

 

Найбільш глибоководним з усіх видів фридайвінгу є занурення на затримці дихання «без обмежень» (No Limit, або NLT, за класифікацією міжнародних асоціацій фридайверів). Фридайвер спускається з використанням додаткової ваги, а спливає за допомогою кулі, наповненої повітрям, пояса з надувними елементами чи будь-якого іншого спорядження на свій вибір. Технічно команді аквалангістів вкрай складно страхувати фридайвера  на глибині понад 100 м, тому такий вид занурення вважається найнебезпечнішим.


 


Світовий рекорд глибини вільного занурення на затримці дихання поставив австрієць Герберт Ніцш. Сьогодні в його активі 31 рекорд у фридайвінгу, зокрема титул «найбільш глибоководної людини на Землі».

 

Герберт працював льотчиком цивільної авіації й у фридайвінг потрапив, власне кажучи, випадково. Під час одного з перельотів до Єгипту загубився його багаж із дайверським обладнанням. Щоб не змарнувати можливості помилуватися морськими глибинами, Ніцш вирішив пірнати без акваланга. Це так йому сподобалося, що незабаром стало захопленням усього життя.

 

Головна проблема занурення на великі глибини — брак часу на декомпресію під час спливання. Тому фридайвери довго не могли подолати межі 160–180 м глибини. Герберт Ніцш презентував новий погляд на техніку виконання таких занурень. Щоб вирівнювати тиск, він використовує зовнішній резервуар із повітрям. Опустившись до 25-метрової глибини, нирець видихає трохи повітря в невеликий балон або пляшку, а згодом, досягнувши мінімального залишкового обсягу легенів після глибини 120 м, використовує це повітря, щоб вирівняти тиск. Саме завдяки цьому способу в червні 2007 року Ніцшу вдалося дістатися глибини 214 м і поставити світовий рекорд, який зареєструвала організація AIDA. Щоб швидко занурюватися і спливати, Герберт використовував след — спеціальний торпедоподібний пристрій, який переміщується тросом. Занурення було здійснене з такою швидкістю, що перед спливанням на поверхню в рекордсмена залишилося ще 30 секунд на декомпресію.

 


6 червня 2012 року на острові Санторині в Егейському морі Герберт Ніцш спробував поставити новий світовий рекорд глибини занурення лише на затримці дихання. Занурення до позначки 253,2 м у підводний кратер вулкана пройшло без технічних труднощів — на глибині 12 м Герберт видихнув скільки зміг повітря у свої спарені пластикові пляшки, які він напівжартома називав EQUEX (скорочення від «допоміжний пристрій продування»), і след стрімко поніс дайвера вниз. Доти ніхто й ніколи не проникав на таку глибину, маючи в запасі лише легені, наповнені повітрям. Але навіть рекордсменові Ніцшу, якого друзі позаочі називали Кіборгом, не вдалося повернутися на поверхню неушкодженим. Спочатку все йшло за планом — след, автоматично наповнившись стисненим повітрям, досягнувши певної глибини, розігнався до швидкості 25 км/год і мчав до поверхні. Оскільки вода в багато разів густіша за повітря, таку швидкість можна порівняти з 800 км/год під час руху в атмосфері — той, хто висував руку у вікно автомобіля на великій швидкості, знає, яким пружним стає повітря. Під водою ж лише обтічник след захищає фридайвера від жорстких водяних струменів і завихрень. На глибині 100 м автоматично спрацювало механічне гальмо, і підіймання сповільнилося. Далі передбачалося ще більше сповільнити спливання, вибравшись з-під обтічника, а на глибині 10 м узагалі зробити повну зупинку для декомпресії на одну хвилину. Але на глибині близько 80 м у дайвера сталася азотна непритомність — азот і вуглекислий газ, що накопичилися в організмі, просто приспали Ніцше. След продовжив спливання і зупинився на глибині 10 м. Аквалангісти, що страхували нирця, логічно припустили, що він знепритомнів від нестачі кисню, і кинулися піднімати його на поверхню.



Ніцш прокинувся, ще не досягнувши поверхні. Аквалангісти розгубилися — до цієї події не було випадків «наркозного засинання» дайверів, а коли стається непритомність від нестачі кисню, пробудження просто неможливе. Водолази підняли Ніцша на поверхню, де він зажадав негайного занурення під воду для пропущеної декомпресії, але дорогоцінні секунди спливали. Коли ж його все-таки опустили на певну глибину на мотузку з вантажем, було вже пізно — бульбашки азоту збиралися потоком крові з усього організму й переносилися в мозок, закупорюючи там судини. Наслідком стала важка форма кесонної хвороби із серією мікроінсультів. І рекордсмен опинився спершу в реанімації, а згодом в інвалідному кріслі. Попри невтішні прогнози лікарів, Герберт Ніцш повернувся до нормального життя, хоча йому й довелося заново вчитися їсти, говорити, ходити, їздити на велосипеді. У 2013 році на відпочинку в Полінезії, куди його повіз батько, він навіть знову став обережно пірнати, бавлячись із рибами й мимоволі з гіркотою порівнюючи себе нинішнього з колишнім. А за рік у Греції і на південному березі Франції Ніцше пірнав уже як професіональний спортсмен, чудово почуваючись на глибині й лише на поверхні відзначаючи деякі порушення координації та рівноваги.

 

Спроби рекорду не зарахували, але Ніцше досі є єдиною людиною, що побувала на такій глибині без акваланга і повернулася живою. І хоча наслідки того фатального занурення не минули безслідно для його організму, Герберт Ніцш не хоче назавжди відмовлятися від глибоких занурень. Наразі ж він подорожує світом, читає лекції, дописує свою книжку і пірнає для фільмування й задоволення.


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».