Життя на глибині понад 4000 метрів

БЕЗХРЕБЕТНІ


Ксенофіофора


Глибина проживання: від поверхні до дна Світового океану.

Розміри: від часток міліметра до десятків метрів.


Океанічні зони на глибині понад 4000 м украй мало вивчені. На сьогодні про поверхню Марса відомо більше, ніж про ці пустельні місця під багатокілометровою товщею води, що не знають світла. Мешканці цих глибин такі нечисленні, що виявлення тут будь-якого живого організму щоразу стає справжньою сенсацією в науковому співтоваристві.


Більшість тих небагатьох живих істот, яких виявили глибоководні експедиції, належать до безхребетних.


Рачки-бокоплави, або амфіподи, не тільки почуваються на великих глибинах комфортно, а й слугують прикладом такого явища, як глибоководний гігантизм. Розміри типових представників цього виду, що водяться у прибережних водах, становлять до 10 мм, а на глибині було виявлено екземпляри завдовжки до 34 см.


Така ж властивість притаманна одноклітинним ксенофіофорам, виявленим у Маріанській западині в липні 2011 року на глибині 10 641 м. Ці гігантські амеби, що сягають 10 см у діаметрі, блукають дном океану, підбираючи осілі органічні рештки. Живлячись, ксенофіофори виділяють клейкий секрет, на який налипають піщинки, крихітні уламки мушель та інші тверді частинки. Як наслідок, на поверхні гігантської клітини формується подоба зовнішнього скелета або мушлі. Цікава здатність ксенофіофори нагромаджувати важкі метали (свинець, ртуть, уран). Вони вкрай отруйні майже для всіх живих істот, але тільки не для цих одноклітинних організмів, яким не страшні ні брак світла, ні низькі температури, ні високий тиск.


Форамініфера


А найбільш глибоководними справедливо можна назвати форамініфер — черепашкові одноклітинні організми, що живуть як у товщі води (планктонні), так і в ґрунті океанського дна (бентосні). Сучасні форамініфери здебільшого мають розміри від 0,1 до 1 мм. Вони можуть бути як фільтраторами, так і хижаками. Концентрація форамініфер у морській воді може сягати 100 тис. екземплярів на один кубічний метр. Усім відома крейда, якою малюють діти на асфальті, а в школах пишуть на дошках, є не чим іншим, як спресованими рештками черепашок форамініфер.


БЕНТИЧНІ РИБИ


Глибина проживання: до 8370 м.

Розміри: до 1 м.


На глибині понад 4000 м надзвичайно високий тиск і дефіцит поживи обмежують виживаність риб. Тут немає навіть батіпелагічних риб, звиклих до життя в цілковитій темряві й високого тиску. Науковці припускають, що екстремальні значення тиску пригнічують найважливіші функції ферментів — молекул білка, які пришвидшують хімічні процеси в живих системах. Однак, хоч як це дивно, деякі риби пристосувалися навіть до таких умов. Донні (або бентичні) риби частіше трапляються і є різноманітнішими на континентальному схилі. Адже плоскі абісальні рівнини, з яких на 40 % складається дно океану, вкриті морськими відкладеннями, і придонного життя (бентосу) на них немає. Переважно спільноти безхребетних організмів, які забезпечують бентичних риб поживою, поширеніші в западинах (каньйонах) або на височинах океанського дна.


Здебільшого у глибоководних бентичних риб щільні, м'язисті, часто витягнуті й вузькі тіла, що не здатні плавати. За своєю будовою вони ближчі до мезопелагічних, а не до батіпелагічних риб, хоча живуть навіть глибше за останніх. В орієнтації бентичних риб важливе значення мають подовжена бічна лінія, що вловлює найменші перепади тиску води, а також дотик і нюх.


Попри мізерність кормової бази, серед глибоководних донних риб є певна харчова спеціалізація. Деякі види живляться бентопелагічними організмами (безхребетними і найпростішими), які плавають у товщі води. Інші віддають перевагу тваринам, що живуть на дні або зариваються у ґрунт. Окремі види живляться виключно падаллю.


Типові представники глибоководних донних риб — ошибневі, довгохвостові, вугрі, бельдюгові, міксинові, зеленоочкові, морські нетопирі й пінагорові.


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат «Глибини океану»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Планета Земля».