Aerospatiale SA 315B Lama


Багатоцільовий вертоліт Aérospatiale SA.315B Lama, на якому встановили рекорд висоти для всіх категорій вертольотів

 

Довжина: 12,92 м.

Висота: 3,09 м.

Діаметр несучого гвинта: 11,02 м.

Площа несучого гвинта: 95,38 м².

Діаметр кермового гвинта: 1,91 м.

Маса порожнього вертольота: 1014 кг.

Нормальна злітна маса: 1950 кг.

Максимальна злітна маса: 2300 кг.

Екіпаж: 1 людина.

Двигун: Turbomeca Astazou IIIB.

Потужність двигуна: 649 кВт (870 к. с.) із можливістю зниження до 410 кВт (550 к. с.).

Крейсерська швидкість: 190 км/год.

Максимальна швидкість: 215 км/год.

Практична максимальна висота польоту: 4000 м.

Об’єм паливних баків: 575 л.

Пасажиромісткість: 4 пасажирів або 2 ноші із супроводом.

Вантажопідйомність: 785 кг вантажу або 1000 кг на підвісі.

 

21 червня 1972 французький вертолітник-випробувач Жан Буле зміг підняти спеціально підготовлений для встановлення рекорду висоти вертоліт Aérospatiale SA.315B Lama на висоту 12 442 метри. Через екстремальні умови двигун загорівся й затих, але пілот зумів посадити літальний апарат у режимі авторотації — коли гвинт обертається завдяки напливові потоку повітря. Таким чином, Жан Буле заодно встановив іще один рекорд — найтриваліша посадка таким способом. Обох досягнень не вдалося перевершити донині.

 

Через конструктивні особливості гвинтокрилів механізми не призначені для польотів на великих висотах. Зазвичай вони не піднімаються вище за два-три кілометри. Однак у певних ситуаціях спеціально спроєктовані вертольоти можуть злітати досить-таки високо.

 

Роботу над створенням вертольота SA.315B Lama для ВПС Індії, здатного працювати у високогірних районах Гімалаїв, розпочала французька компанія Aérospatiale (Аероспасьяль) 1968 року, а вже в березні 1969 року в повітря піднявся дослідний зразок. На відміну від інших літальних апаратів, вертоліт мав дві стелі висоти або, інакше кажучи, міг досягти найбільшої висоти двома способами. Статичної стелі вертоліт досягав завдяки вертикальному зльотові, коли апарат піднімався вгору наче ліфт. Динамічна стеля відрізнялася тим, що вертоліт піднімався мовби схилом, попередньо розігнавшись у горизонтальному напрямку. Вертоліт, який створили французи, мав практичну стелю 4000 метрів, але мав достатній потенціал для встановлення світового рекорду висоти підйому. Задля зменшення ваги з нього демонтували все зайве устаткування, прибрали додаткові крісла і навіть зняли захист із кермового гвинта. Стандартний паливний бак замінили на невеликий, який містив лише 100 літрів пального. Модифікований двигун обертався на 6% швидше, а акумулятор і стартер прибиралися з вертольота зразу після запуску, щоб іще полегшити машину. Єдиний вантаж, якого не було у стандартних версіях, — кисневий балон із маскою для пілота, оскільки повітря на великих висотах вельми розріджене.

 

Лишень за 12 хвилин Буле досяг максимальної висоти — 12 442 метрів. Не розрахований на роботу за екстремальних умов (температура навколишнього повітря −60 °С і вкрай низький уміст кисню в повітрі), газотурбінний двигун загорівся і затих. Запустити його повторно без залишеного на землі стартера й акумулятора було неможливо. Гвинтокрил під час падіння потрапив у шар хмар, що призвело до заледеніння всіх його стекол. Але досвідчений вертолітник зміг узяти ситуацію під контроль і м'яко посадив вертоліт у режимі авторотації, примудрившись потрапити майже в те саме місце, з якого злітав. Ані пілот, ані механізм не постраждали. Згодом відремонтований вертоліт експлуатували до 1985 року у французьких Альпах, а Жан Буле за свою кар'єру налітав понад 9 000 годин і встановив 24 світові рекорди, залишаючись льотчиком-випробувачем ВВС Франції аж до виходу на пенсію.


 

Льотчик-випробувач вертольотів Жан Буле

 

Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!

 

А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».