Екзосфера

Екзосфера — зовнішній шар атмосфери Землі

 

Товщина шару: до 20 000 км

Маса: близько 1,75 ×10⁶ кг (0,0000000001 від маси атмосфери Землі.)

Густина: менш як 10⁷ частинок /см³

Тиск: майже дорівнює нулю («ближній космічний вакуум»).

Склад: іонізовані гази (плазма); в нижньому й середньому шарах — азот і кисень, у горішньому — переважна кількість водню з незначним умістом гелію.

 

На висоті коло 700 км починається екзосфера (від грецького «екзо» — «зовні», «поза» і «сфера» — «куля») — зовнішній шар атмосфери Землі. Іонізований газ, який становить екзосферу, такий розріджений, що його частки майже не стикаються одна з одною, завдяки чому можуть розганятися до другої космічної швидкості. Цієї швидкості достатньо, щоб частка змогла подолати тяжіння планети й полетіти в космічний простір. Саме тому науковці часто називають екзосферу зоною розсіювання чи сферою випаровування газів. Крізь екзосферу атмосфера Землі щомиті втрачає 3 кг водню і 50 г гелію або 95 тис. тонн водню і 1600 тонн гелію на рік. «Випаровувані» атоми, які розсіюють частинки світла — фотони, утворюють у верхній частині екзосфери так звану геокорону — світний ореол, який простирається на сотні тисяч кілометрів від Землі. Ознаки земної екзосфери були виявлені на відстані приблизно 690 тис. км поза планетою, тож можна сказати, що Місяць, розташований за 384 тис. км від Землі, технічно перебуває всередині земної атмосфери.

 

Приблизно на тій самій висоті, що й екзосфера, лежить магнітосфера — шар, утворений дуже іонізованими частинками, які утримує навколо планети магнітне поле. Щільна холодна плазма магнітосфери утворює навколо Землі міхур, який мов парасолька прикриває її перед впливом сонячного вітру — потужного потоку радіоактивних частинок, який розлітається навсібіч від Сонця. Магнітосфера має каплеподібну структуру — від боку Сонця вона стискається, а від протилежного боку — розтягується у «шлейф», який тягнеться на сотні тисяч кілометрів у космос. На відміну від екзосфери, яка не має чітких горішніх меж, магнітосфера чітко окреслена магнітопаузою — лінією, на якій тиск сонячного вітру врівноважується тиском магнітного поля Землі. Якщо колись наша планета чомусь позбудеться свого магнітного поля, її поверхня досить-таки скоро перетвориться на випалену радіоактивну пустелю, де життя стане неможливим.


​Магнітосфера Землі захищає планету від сонячного вітру


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».