Мезосфера

Мезосфера — атмосферний шар, густина якого достатня для того, щоб об'єкти, які прилітають із космосу, починали світитися і спалахували від виниклого тертя

Товщина шару: приблизно 35 км.

Маса: близько 0,004-0,005 ×1016 кг (0,3 % від маси атмосфери Землі).

Густина: загалом 0,0005 кг/м³.

Тиск: від 0,001 атм (100 кПа) біля нижньої межі до 0,00001 атм (10 Па) біля горішньої межі.

Склад: азот (N) — приблизно 80 %, кисень (O) — приблизно 20 %, а також інші гази в тисячних частках відсотка.

На висоті коло 50 км над рівнем моря температура повітря становить 0 °С. Цей умовний шар — нижня межа найхолоднішого місця на Землі — мезосфери (від грецького «мезос» — «середній» і «сфера» — «куля»). Оскільки таке значення температури становить максимум як для розташованої нижче стратосфери, так і для розташованої вище мезосфери, він має дві назви — стратопауза і мезопік. У мезосфері температура надзвичайно сильно розрідженого повітря знижується на 0,3 °С на кожні сто метрів підвищення висоти.

Взимку в мезосфері переважають західні, а влітку — східні вітри. Завдяки особливостям циркуляції повітря в зимовий час мезосфера найсильніше нагрівається, а в літній — охолоджується.

Мезосфера — це найменш вивчений із усіх атмосферних шарів нашої планети, науковці навіть жартома прозвали його «ігноросферою». Пов'язано це з тим, що мезосфера — це своєрідна «мертва зона» для польотів будь-яких літальних апаратів — повітря тут украй розріджене для польотів літаків або аеростатів, але водночас надто щільне для польотів штучних супутників. Літати в мезосфері можуть лише ракети і літаки з ракетними двигунами — ракетоплани, — та вони пролітають цю ділянку атмосфери зашвидко, щоб можна було встигнути виконати якісь тривалі спостереження чи виміри.

Коло горішньої межі мезосфери зрідка можна спостерігати сріблясті хмари

Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!

А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».