Перший стратостат FNRS-1

Перший у світі стратостат FNRS-1 перед запуском

 

Оболонка, наповнювана воднем:

- Діаметр: 30 м.

- Обсяг: приблизно 14 130 м³.

Гондола:

- Матеріал: алюміній.

- Діаметр: 2,1 м.

- Маса: 732 кг.

 

27 травня 1931 відбувся перший у світі політ стратостата FNRS-1, який сконструював швейцарський науковець Оґюст Піккар. Окрім того, це був перший у світі літальний апарат із герметичною кабіною, що здійнявся в небо. Випробувати побудований апарат зголосився сам Піккар зі своїм помічником Паулем Кипфером. У першому-таки польоті стратостат піднявся на висоту 15 781 м, установивши абсолютний світовий рекорд для того часу.

 

Оґюст Пікар став прототипом для багатьох персонажів художньої літератури — довготелесий, худорлявий неуважний професор у круглих окулярах, який до 47 років не полишав заваленого книжками кабінету, раптом примудрився піднятися вище за всіх професійних авіаторів і аеронавтів завдяки своєму винаходові. Попередній рекорд висоти становив 13 222 м, причому повітроплавець Гоуторн Ґрей, котрий установив його на своїй повітряній кулі, загинув через нестачу кисню. Піккар і Кипфер зуміли завершити свій 17-годинний політ цілком благополучно і плавно приземлилися на льодовику Ґурґль у Швейцарських Альпах.

 

Чимало рішень, які використовував винахідник, сьогодні здаються наївними і смішними. Так, наприклад, якби сталося аварійне падіння аеростата, професор і його помічник використовували імпровізовані шоломи: на голову надягали подушку, а поверх неї — кошика. На їхню думку, це мало захистити їх перед травмами у разі падіння з багатокілометрової висоти. Для терморегуляції герметичну алюмінієву кабіну стратостата — гондолу — пофарбували з одного боку в білий, а зі другого — в чорний колір. При повороті до Сонця відповідним боком гондола мала нагріватися чи охолоджуватися. Згодом від системи повороту гондоли відмовилися, впевнившись у її недієздатності. На щастя, випробовувати шоломи не довелося.

 

Пауль Кипфер і Оґюст Піккар в імпровізованих шоломах поруч з гондолою свого стратостата

 

Проте винахід Оґюста Піккара став справжнім проривом для всього людства. Цікаво, що ідея стратостата також лягла в основу іншого, не менш революційного винаходу цього геніального науковця. За підтримки бельгійського «Національного фонду для наукових досліджень» (Fonds National de la Recherche Scientifique — FNRS), що дав назву стратостатові, згодом був побудований FNRS-2, але цього разу апарат призначався не для підкорення висот, а цілком навпаки — так називався перший на світі батискаф, який започаткував дослідження глибин Світового океану. Як завжди, професор сам брав участь у випробуванні свого винаходу, ставши першою людиною в історії, яка змогла побувати й у стратосфері, й у глибинах океану.

 

Рекордне занурення на дно Маріанської западини на батискафі «Трієст» до глибини, нижче від якої досі ніхто так і не зміг спуститися, здійснив син Піккара — Жак. Це сталося в січні 1960 року — за 30 років від початку будівництва першого стратостата.

 

​Оґюст і Жак Піккари на борту батискафа власної конструкції


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».