Спейс шатл
Шатл
Висота комплексу «Спейс шатл» на стартовій позиції: 56,14 м.
Маса комплексу «Спейс шатл» при старті: 2045 т.
Маса корисного вантажу комплексу «Спейс шатл»: 29,5 т (1,4% від загальної маси).
Підйомна сила комплексу «Спейс шатл» на старті: 30 806 кН (3141 тс).
Зовнішній паливний бак:
- Довжина: 47 м.
- Діаметр: 8,38 м.
- Маса на старті: 756 т.
- Пальне: рідкий водень.
- Маса пального на старті: 103 т.
- Окислювач (речовина, що забезпечує горіння в безповітряному просторі): рідкий кисень.
- Маса окислювача на старті: 616 т.
- Час роботи: 480 с.
Бічні твердопаливні прискорювачі:
- Довжина: 45,5 м.
- Діаметр: 3,71 м.
- Загальна маса двох прискорювачів: 1180 т.
- Сумарна тяга двох прискорювачів: 25 500 кН (2600 тс).
- Пальне: суміш перхлорату амонію, алюмінію, оксиду заліза, полімеру й епоксидного затверджувача.
- Час роботи: 123 секунди.
Орбітер:
- Довжина: 37,24 м.
- Розмах крил: 23,79 м.
- Маса (без корисного вантажу): 68,5 т.
- Підйомна сила на старті: 5306 кН (541 тс).
- Пальне: метилгідразин.
- Окислювач (речовина, що забезпечує горіння в безповітряному просторі): азотний тетраоксид.
- Час роботи 1250 сек.
«Спейс шатл» (у перекладі з англійської — «космічний човник») або просто «шатл» — державна космічна програма США, в межах якої побудували однойменні транспортні космічні кораблі багаторазового використання. Таку назву обрали невипадково — йшлося про те, що шатли курсуватимуть між Землею й навколоземній орбітою (немов маленький човен — човник — який плаває туди-сюди між двох берегів), доставляючи корисні вантажі в обох напрямках. Загалом побудували п'ять шатлів: «Колумбія», «Челленджер», «Дискавері», «Атлантис» і «Індевор». Спочатку планували, що шатли запускатимуться двічі на місяць, при цьому кожен із побудованих кораблів здійснить не менш як 100 польотів у космос. Однак за 30 років експлуатації здійснили тільки 135 запусків, два з яких завершилися катастрофою — шатли «Челленджер» і «Колумбія» були зруйновані через аварійні ситуації, в обох випадках усі члени екіпажу загинули. Найбільше польотів (39) здійснив шатл «Дискавері».
Комплекс «Спейс шатл» на стартовій позиції
Комплекс «Спейс шатл» складається зі двох частин — ракетоносія й орбітального ракетоплана (орбітера). Та найчастіше під шатлом на увазі мають саме ракетоплан — корабель, у якому перебувають екіпаж і вантаж. Можливо, це пов'язано з тим, що саме він виконує всю корисну роботу, почому повертається з екіпажем на Землю. Ракетоносій, який складається з зовнішнього паливного бака і двох бічних твердопаливних прискорювачів, слугує для виведення ракетоплана на орбіту. Під час запуску використовують водночас два бічні прискорювачі і двигуни орбітального корабля. Потому, як у твердопаливних прискорювачах остаточно випрацьовується пальне, вони відокремлюються й на парашутах спускаються до визначеного місця в океані, де їх забирають і транспортують для підготовки до подальшого використання. Зовнішній паливний бак, із якого пальне надходить на двигуни ракетоплана, відділяється значно пізніше — аж майже біля запланованої орбіти. Після відділення бак згорає у щільних шарах атмосфери, а його окремі уламки падають у заздалегідь передбачену ділянку океану, щоб не заподіяти шкоди людям. Для виходу на заплановану орбіту ракетоплан використовує власне пальне (не з зовнішнього бака). На орбіті корабель виходить на потрібне положення й починає обертатися навколо Землі, виконуючи поставлені завдання. По завершенні місії сходить із орбіти і здійснює політ ув атмосфері на посадкову смугу майже як звичайний літак. Через велику швидкість входу в атмосферу обшивка корабля може розігріватися до +1500 °С. Безпосередньо перед торканням до посадкової смуги випускається гальмівний парашут діаметром 12 м. Екіпаж виходить із корабля через 30-40 хвилин після зупинки.
Приземлення шатла
Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!
А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».