Супутники GPS
Супутник КА GPS BLOCK IIA (1990-1997)
Маса: 985 кг.
Термін функціонування: 7,5 років.
Сонячні батареї: 2 панелі потужністю 710 Вт.
Супутник КА GPS BLOCK IIR (1997-2004)
Маса: 1127 кг.
Термін функціонування: 10 років.
Сонячні батареї: 2 панелі потужністю 1040 Вт.
Супутник КА GPS BLOCK IIR-M (2005-2009)
Маса: 1127 кг.
Термін функціонування: 10 років.
Сонячні батареї: 2 панелі потужністю 1040 Вт.
Супутник КА GPS BLOCK IIF (2010-2016)
Маса: 1 465 кг.
Термін функціонування: 12 років.
Сонячні батареї: 3 панелі потужністю 1900 Вт
Супутник КА GPS BLOCK IIF (з 2017)
Маса: 2161 кг.
Термін функціонування: 15 років.
Сонячні батареї: 2 панелі потужністю 4480 Вт
Завдяки системі глобального позиціонування (Global Positioning System — GPS) можна з високою точністю визначити місце розташування об'єкта на поверхні (на суші чи на воді) або в повітряному просторі Землі, а також визначити швидкість і напрямок руху цього об'єкта. Основна умова: об'єкт має бути оснащений приймачем супутникового сигналу.
Ідею супутникової навігаційної системи вперше описав у своєму романі німецький письменник Ернст Юнґер ще 1949 року. Після запуску першого штучного супутника Землі науковці замислилися над можливістю створення такої системи, адже у її появі були вельми зацікавлені військовики.
1964 року за програмою Timation американці запустили перші прототипи навігаційних супутників, а 1973-го започаткували програму DNSS, пізніше перейменовану у NAVSTAR, а потім у GPS. Останній зі 24 супутників, потрібних для цілковитого покриття земної поверхні, вийшов на орбіту 1993 року, після чого GPS узяла на озброєння армія США. 1983 року помилково збили авіалайнер «Боїнг-747» рейсу KE007, який випадково зайшов у повітряний простір СРСР. Через це уряд США ухвалив рішення використовувати глобальну навігаційну систему для потреб цивільних.
Нині на навколоземних орбітах розміщені 32 супутники GPS, 6 із яких використовують як запасні про випадок збоїв. Висота орбіти супутника GPS дібрана так, що за добу він виконує точно два оберти навколо Землі. Для захисту від будь-яких можливих шкідливих впливів корпус супутника покритий фольгою з чистого золота, оскільки цей благородний метал не піддається корозії, добре відбиває майже всі види випромінювань, а також захищає апарат від ерозії — механічного руйнування через космічну пилюку. Золото взагалі доволі широко використовують у космічних апаратах, причому часом загальна маса цього металу може сягати значних показників. Наприклад, золоте дзеркало космічного телескопа «Джеймс Вебб» важило 705 кг. Отож якщо комусь здається, що кожен космічний апарат коштує стільки, наче зроблений із золота, то ця думка помилкова — будь-який космічний апарат коштує набагато дорожче...
Конкуренцію GPS становить російська система ГЛОНАСС (глобальна навігаційна супутникова система), працювати над якою розпочали ще 1976 року. Крім того, активно ведуть роботи для запуску аналогічної супутникової системи Galileo — спільного проєкту Європейського союзу, Китаю, Ізраїлю, Південної Кореї й України.
Система супутників GPS
Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!
А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».
202