Внутрішнє ядро

Внутрішнє ядро Землі в уявленні художника


Діаметр: приблизно 2500 км.

Маса: коло 0,11×1024 кг (1,84 % маси Землі).

Щільність: 12,5-14,3 т/м³.

Тиск: до 3,6 млн атм (364 ГПа).

Склад: залізо (Fe) — 96 %, нікель (Ni) — 4 %.

 

У самому центрі Землі розташоване внутрішнє ядро — тверда серцевина планети. Виявила його 1936 року датська геофізикиня Інґе Леманн. Вивчаючи сейсмограми землетрусів у Новій Зеландії, вона зрозуміла, що сейсмічні хвилі відбиваються від кордонів унутрішнього ядра і можуть бути зафіксовані на поверхні Землі чутливими сейсмографами. Межа між зовнішнім і внутрішнім ядром отримала назву розрив Леманн-Буллен (австралієць К. Буллен відомий тим, що на початку 1940-х років побудував годограф сейсмічних хвиль, на основі якого були створені перші сучасні моделі структури Землі).


Внутрішнє ядро складається з заліза й нікелю, та має геть інакші фізичні властивості, ніж просто металева куля, яку можна було б уявити. Температура, яка становить 5 000-6 000 градусів, набагато перевищує мить закипання рідкого залізо-нікелевого сплаву, проте вкрай високий тиск змушує метал зміцнюватись, утворюючи розпечені кристали-голки, щільність яких удвічі перевищує звичайну щільність заліза. Таким чином, внутрішнє ядро — це кулястий пучок надзвичайно міцних багатокілометрових металевих голок, спрямованих із півдня на північ.


Згідно з даними новітніх досліджень, у центрі внутрішнього ядра є ще одне — діаметром близько 600 км, що складається з таких самих кристалів-голок, але спрямованих зі сходу на захід. При цьому всі шари внутрішнього ядра обертаються стосовно земної кори, а також одне щодо одного.


Також існує думка, що внутрішнє ядро перебуває не у твердому, а в особливому пружному стані, властивості якого пояснюються неймовірно високим тиском. За однією з гіпотез, внутрішнє ядро Землі може складатися з металевого водню. Інша гіпотеза, висунута нещодавно, пояснює постійне переміщення магнітного поля Землі існуванням у центрі планети «ядерного реактора» з урану і плутонію з відносно невеликим діаметром приблизно 8 км. Хай там як, а в осяжному майбутньому навряд чи вдасться на практичному досвіді довести чи спростувати будь-яку з цих теорій.



Залізо-нікелеві кристали, отримані в лабораторних умовах


Ця стаття з крутого проєкту «Розумний плакат Планета Земля»! Хочеш дізнатися про нього докладніше? Тоді тисни сюди!


А ще у нас є захоплюючі плакати «Сонячна система» і «Глибини океану».