Азбука, абетка чи алфавіт?

31 Січня 2024        29187

Азбука, абетка чи алфавіт?

Сьогодні дедалі частіше стало виникати питання, щодо правильного використання слів «азбука», «абетка» чи «алфавіт» в українській мові. Здавалося б, ці слова означають одне й те саме, проте вони мають своє власне історичне коріння. Для того, щоб краще зрозуміти це питання, давайте зануримося у води історії мови та розглянемо походження кожного з цих слів.

Історичний контекст

Річ у тім, що будь-яка мова не ізольована від решти мов світу, та активно взаємодіє з ними і вводить до свого складу слова як «власного виробництва», так і «імпортовані».

І розглядаючи тему, так само сталося і з нашими словами:

  • Слово «алфавіт» прийшло до української мови зі стародавньої грецької. Корені слова «алфавіт» (ἀλφάβητος) утворені від перших двох літер грецької азбуки: альфа (άλφα) і бета (βήτα). Гадаємо, саме це слово з’явилося першим у мові наших предків, а сталося це тоді, коли розвинули свою діяльність два брати Костянтин (Кирил) і Мефодій, які внесли великий вклад у розвиток писемності та мовознавства.

 • Азбука. Імовірно, вже тоді серед людей Русі були прихильники «чистої» мови, бо за зразком грецького «алфавіт» слідом утворилося в давньоруській мові слово «азбука» — тобто у цьому новоутворенні за аналогією поєднали назви двох перших літер староцерковнослов’янської абетки (азъ і боукы).

  • Абетка. Оскільки певної миті — і ази, й боукы пішли у небуття, ставши предметом досліджень істориків, то, мабуть, виникла потреба у ще «новішій» лексемі. Саме тоді українці вигадали слово «абетка», поєднавши перші дві букви нового алфавіту (а, бе).

Глибини історії та вплив на сучасність

Усі три слова нерозривно пов'язані з історією розвитку писемності та мови на українських землях. Кожен із них несе у собі спадщину та вплив різних культур, що взаємодіяли з українською мовою протягом століть.

Сучасний вибір та індивідуальні уподобання

Зараз можна вільно використовувати будь-яке зі слів — «азбука», «абетка» чи «алфавіт». Таке вживання забезпечує багатогранність та гнучкість мовного виразу в українській мові. А як вживати — вибір повністю залежить від мовця, виходячи із його власних уподобань та стилю висловлення.