«Між Треба та Хочу»
Невидима рука
Теорію про «невидиму руку», яка ніби допомагає вам у реалізації «найбезглуздіших» задумів, можна було б назвати нісенітницею, якби не безліч реальних прикладів. Адвокат Джон Ґрішем роками прокидався о п’ятій ранку, щоб перед роботою писати свої «юридичні трилери». І робив це, незважаючи на численні відмови видавців. Тепер його твори стали бестселерами, екранізовані в Голлівуді й перекладені на чотири десятки мов. Письменник Томас Еліот працював у банку. Курт Воннеґут продавав автівки. Відомий сучасний композитор Філіп Ґласс був сантехніком. Сама Ель Луна відмовилася від доволі успішної кар’єри дизайнера (працювала для IDEO, Mailbox, Medium і Uber), щоб присвятити себе образотворчому мистецтву. І її талант знайшов шанувальників у всьому світі! А скільки художників, музикантів, письменників не переставали творити, попри те, що так і не дочекалися визнання за життя, — сьогодні ми називаємо їх великими. Чому вони не відступили? Тому що тільки улюблена справа дає втіху, тільки так відчувається причетність до чогось глобального, загальнолюдського й можна досягти стану «потоку», коли час і все довкола перестає існувати, і ви з головою поринаєте у «своє» заняття. Тільки так з’являється відчуття, що ви на сто відсотків використовуєте свої здібності й живете повним життям. Тільки так можна відчути щастя.
На двох стільцях
Але ми живемо у світі обмежень, у світі «треба», що заважають нам розкрити потенціал. Треба здобути вищу освіту, треба створити сім’ю і народити дітей, треба купити квартиру, треба працювати на ненависній роботі, щоб виплачувати кредити, треба побудувати блискучу кар’єру, треба, треба, треба... Дуже важливо проаналізувати свої «треба», зрозуміти, які з них нав’язані ззовні й не відповідають вашим справжнім цінностям, і позбутися їх. Це непросто, можливо, для цього знадобиться допомога психолога, але це перший крок на шляху до себе, до Хочу. Ель Луна у своїй книжці розповідає, як це можна зробити. Один із способів — знайти затишну кімнату і поставити там два стільці один навпроти одного. Мета вправи — поговорити зі собою. Сядьте на один стілець і уявіть, що ви — Хочу, а на стільці навпроти — Треба. Опишіть усі ваші почуття, прагнення й заповітні задуми. Потім пересядьте на другий стілець. І висловіть у відповідь на щойно почуте все, що думаєте. Тепер ви — Треба. Ставте запитання Хочу, критикуйте, сваріться (тільки без бійки!). Потім знову пересядьте і ведіть діалог так довго, як буде потрібно. Вам відкриється багато нового й важливого.
«Як умру, то поховайте…»
Але що це означає? Невже все кинути задля невизначеної мети? Як збагнути, у чому ваше покликання? Що робити, якщо у вас немає ніяких талантів? Ель Луна радить шукати відповідь у дитинстві, а ще постійно пробувати щось нове, набуваючи одного нового вміння щомісяця. Рано чи пізно ви побачите зв’язок між розрізненими захопленнями, закономірності, у яких і розкриється ваше Хочу.
Щоб «наочно» уявити, хто ви і чого прагнете, напишіть два некрологи. Один — про ваше життя, якщо йтимете второваним шляхом. Другий — про те життя, яке ви хотіли б прожити. Дуже мотивує! І от ви нарешті зрозуміли, за яку справу хочете взятися. Що далі? Далі настає етап боротьби з сумнівами. Де брати гроші? Як знайти час попри тотальну завантаженість? Та й вік уже не той. Може, вже пізно? Ні офісу/простору для улюбленої справи. І найстрашніше: а раптом не вдасться? Раптом це нікому не буде потрібно? Ця книжка допоможе вам подолати такі страхи й покаже, що можливості є завжди, навіть якщо ви маєте п’ятеро дітей і у вас іпотека. Важливо не ігнорувати внутрішнього голосу, який підказує правильний вибір, а діяти. Потроху. Сьогодні. Бо життя повертатиме вас на перехрестя Треба та Хочу («мушу для інших» / «мушу для себе») знову і знову.
Замовити книжку за посиланням: https://bizz.monolith.in.ua/uk/books/mizh-treba-ta-hochu